Євр.12,28–13,8: «Братня любов нехай перебуває!»
Іноді здається, що є дуже мало хвиль у житті, коли ми відчуваємо
цю любов. Усі ми шукаємо любові від інших, підтвердження, що ми комусь
потрібні, важливі, цінні, варті того, щоб на нас витратити свій час. Але
задумаймось, чи достатньо ми цінуємо інших людей.
Важко іншим дарувати свій час, своє співчуття, емоції, фізичну
допомогу, а саме це є критерієм нашого християнства, бо є виявом любові.
Бог є любов, і де є любов, там є Бог. Якщо в наших стосунках є ці
проблиски любові, то це проблиски усвідомлення присутності Божої. Це
найважливіше, за що маємо змагатися між собою – за взаємну любов, за
присутність Божу в нашому житті. Тож даруймо іншим любов, дбаймо і плекаймо її, і сам Господь перебуватиме між нами!
***
Йо.11,1-45: «Коли віруєш, то побачиш славу Божу»
Епізод про воскресення Лазаря звільняє нас від приземленого
думання. Згідно з людською логікою, людським розумінням особа не тільки
вже померла, а її тіло вже розкладається. Однак бачимо, що стається
щось, що цілком суперечить законам природи, людській логіці, –
воскресення, повернення до життя Лазаря, яке дарує йому Господь.
Ми звикли жити в цьому світі за своєю людською логікою, маємо
своє розуміння того, що відбувається. Але бачимо, що ця логіка часто має
свою обмеженість.
Ця подія показує нам, як може діяти Бог через віру людини. Через
усе Євангеліє проходить, з одного боку, Божа всемогутність, а з іншого –
віра людини. Тому наше життя в Бозі будуймо саме на тому – на нашій
довірі до Нього. Кожен наш гріх – це відхід від Небесного Отця. Наша
довіра – це прямування за Богом. Тому хай яким складним видається нам життя, будьмо свідомі: завдяки нашій вірі Бог може багато зробити в нашому житті.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар