Євр.9,24–28: «Христос лише один раз мав себе принести, щоб узяти на себе гріхи багатьох»
Непросте для нашого розуміння те, як Господь прощає людей через
свою смерть і розп’яття, відкупляє людину з її гріхів, учинених до Його
розп’яття і після цього. Велика любов до нас привела Його до смерті на
хресті.
Хрест – знак нашого спасення, які б ми падіння не мали, які б
недоліки ми не посідали, які б не робили промахи, завжди маємо мати
перед очима цей хрест Господній, місце нашого спасення. Господь нам
дарував спасення, воно вже наше. Потрібно лише, щоб цього спасення ми забажали. Нам його дано, лиш маймо відвагу повсякчас прагнути його.
***
Мр.8,27-31: «А ви, – спитав їх, – що скажете про мене, хто я?»
Добре, коли ми читаємо Євангеліє, Новий і Старий Завіти, твори
отців Церкви чи інші духовні, релігійні твори. Добре, що ми знаємо про
Бога, вчимо катехизм, науку Церкви. Але поки ці знання не будуть
підкріплені нашим особистим досвідом пізнання Бога, доти ми будемо знати
про Нього зі слів інших.
Кожен з авторів Євангелія – Марко, Матей, Йоан, Лука – написав
те, що особисто досвідчив, і передав нам ці свої особисті знання про
Бога. Коли читаємо твори якогось святого – Антонія Великого, Василія
Великого, Пахомія, Григорія – хто б то не був, то це теж їхній досвід,
те, що вони особисто бачили й пережили, як відкрили для себе Бога.
Для кожного з нас дуже важливо усвідомити: ким Бог є для мене
особисто? У Євангелії, коли Ісус Христос питає: «Що кажуть люди, хто я
є?», учні відповідають, що одні вважають Його тим, інші думають про
Нього інакше. Тоді Господь конкретизує запитання: «А ви що скажете? Хто я
є?» І будьмо певні, що це запитання до кожного з нас: «Ким Я є для тебе?»
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар