Святого Софронія, патріарха Єрусалимського
Тропар, глас 8: Православ’я наставниче, благочестя і
чистоти вчителю, вселенної світильниче, архиєреїв окрасо богонатхнена,
Софроніє премудрий, вченнями твоїми всіх просвітив єси, трубо духовна,
моли Христа Бога, щоб спаслись душі наші.
Кондак, глас 8: Божественною ревністю захопившись і в
істинних повеліннях уста отворивши, основи церковні благоузакнив ти і
присутнім з тобою монашим особистостям передав, премудрий серед
патріархів, Софроніє єрусалимський, всемудрі слова по світу поширив ти.
Ними ж напоумлені співаємо тобі:«Радуйся світла православних похвало».
Святий Софроній народився в місті Дамаску, батько його називався
Плінтос, а мати – Мира. Вже в молодості він прославився великою мудрістю
і вченістю. Однак найціннішою для нього була мудрість Христова, і він,
пізнавши, що дочасне життя – це лиш короткий нужденний відблиск, вирішив
цілковито посвятитися служінню Богові. Покинувши рідню, він, в упованні
на небесну поміч, пустився в дорогу до святої землі побачити святі
місця. Поблизу Єрусалиму він познайомився з благочестивим монахом,
священиком з монастиря Теодосія Великого, Йоаном Мосхом. З того часу
були вони нерозлучні, аж до смерти Йоана. Якийсь час вони подвизалися в
монастирі Теодосія, згодом помандрували оглянути лаври Єрусалимської
пустелі, що над Йорданом, а звідти дійшли аж до Антіохії, де обійшли
навколишні пустелі і пізнали життя тамтешніх самітників. Свою подорож
вони описали в книзі під назвою “Лимонар” (Цвітник).
Коли ж ті землі захопили перси, а потім їхній правитель Хозрой
Молодший здобув Єрусалим, чесне дерево Хреста Господнього переніс у
Персію, і патріярха Захарію тримав в неволі, далі підкорив ще Сирію і
Фінікію, то святий Софроній разом з Йоаном Мосхом перебралися до Єгипту,
в Олександрію, де Софроній прийняв монаший постриг. Патріярхом
Олександрії був святий Йоан Милостивий (його пам’ять вшановуємо 12
листопада), обох мандрівників він залишив біля себе, а вони з усіх сил
працювали, аби подолати злу єресь євтихіян. Тут, завдяки мощам святих
Кира і Йоана безсрібників (їх пам’ять вшановуємо 31 січня), святий
Софроній був чудом оздоровлений з тяжкої хвороби очей. Коли перси стали
наближатися і до Єгипту, то святий Йоан Милостивий, разом із Софронієм і
Йоаном Мосхом, вирушив до Царгорода, але в дорозі, в місті Аматунті,
помер (616 р.). Тоді обидва Божі служителі подалися до Риму. У Римі Йоан
Мосх помер, а святий Софроній перевіз його тіло й поховав у монастирі
Теодосія, поблизу Єрусалиму, і сам залишився в цьому монастирі. У 628 р.
з неволі до Єрусалиму повернув патріярх Захарій. Після його смерти
патріярхом було обрано Модеста, але коли той невдовзі помер, то на
патріярший престол, 634 р., був покликаний святий Софроній.
Єресь євтихіян тоді дуже стрімко поширювалася, бо сам імператор
Іраклій був її прихильником, і патріярхи Кир з Олександрії та Сергій з
Царгорода також тягнули за єретиками. Святий Софроній для оборони
Христової віри скликав місцевий собор до Єрусалиму. На цьому соборі
єпископи засудили єретиків і викляли їх, про що патріярх повідомив папу,
а також інших патріярхів і єпископів. Крім того, він вислав до Риму
Дорійського єпископа Стефана, щоб той особисто представив брехливе
вчення єретиків. Наслідком цього посольства став Лятеранський собор (649
р.), на якому єресь євтихіян було засуджено, однак сталося це вже після
смерти святого Софронія.
У 636 р. сарацини облягли Єрусалим, і хоч мешканці міста 2 роки
мужньо оборонялися, та врешті-решт мусили здатися. Святий Софроній
випросив у вождя сарацинів Омара, щоб той не палив Божих церков і не
чинив кривди народові. Омар ставився до патріярха Софронія з великою
повагою, та невдовзі на місці, де стояла святиня Соломона, завойовники
стали будувати магометанську мечеть, яка донині носить назву “мечеть
Омара”. Це приниження Христової віри дуже боліло патріарха, він
заливався гіркими сльозами і молився Богові:“Отче наш, що єси на
небесах, не дай мені дивитися на приниження святої Церкви, зімкни навіки
мої очі, візьми мене до себе! Я молю Тебе про це, та, однак, нехай буде
воля Твоя!”
Бог вислухав щирі молитви, і 638 р. (за іншими джерелами – 644
р.) патріарх Софроній помер так свято, як свято жив усе своє життя. Він
залишив на письмі пояснення Божественної літургії, житіє святої Марії
Єгипетської, житія святих Кира і Йоана безсрібників та багато пісень.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар