ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

пʼятниця, 26 січня 2018 р.

26.01.2018р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

2Пт.1,1–10:  «Благодать вам і мир хай збільшується через спізнання Бога й Ісуса, Господа нашого!»

Знаємо, що навіть навертаючись й усвідомлюючи для себе потребу покаяння і важкість гріха, не легко його побороти, змінити свої недоліки, змінити свій спосіб життя. Дуже часто багато працюємо, а результати незначні, давні пристрасті нас потягують, рани серця болять з новою силою, а гріх, навіть очевидний, тяжко викорінити зі свого життя. 

Часто наше змагання триває не тільки днями, а й місяцями та роками. Усе наше життя – це те змагання, в якому поборюємо свою гріховну природу. Однак апостол нам вказує дорогу, лише йдучи якою можна переборювати все негідне в собі, – пізнання Бога. 

Якщо ми наближаємося до Бога, то в нас збільшується сила і спроможність перемагати наші спокуси, недоліки і вади. Тільки з Богом ця боротьба має сенс. Тож зростаймо в Бозі, щоб сповнюватися Його силою!

*** 
Мр.13,1-8:  «Вважайте, щоб ніхто не обманув вас»

Ісус Христос явив правду про Бога, дарував нам спасення, і від Нього цю Добру Новину світом понесли апостоли. Від апостолів прийняли єпископи, священики, усі християни – і так триває дотепер. Саме та неперервна тяглість нашої віри, яка виходить від самого Господа, свідчить, що наша віра правдива. 

У світі люди шукають Бога навпомацки, а буває, що, знайшовши, так своїми мудруваннями викривлюють віру, що за нею вже немає правдивого Бога. Тому християнам дуже важливо дбати й пильнувати, щоб ніхто не обманув нас, щоб ми самі не обманулися. Мусимо пильнувати свій християнський шлях постійно, як за компасом, перевіряти, наскільки наш спосіб думання про Бога, наше розуміння Церкви, святих Таїнств, молитви адекватні до того, що передав нам Ісус Христос. 

У цьому завжди була важливість церковної традиції – пильнування джерел. А ті джерела сягають самого Христа. І саме правдива наука робить нас кращими, лагіднішими, люблячими, добрішими, здатними прощати. Господь каже, що за плодами пізнають, чиї ми діти. Так і правдивість тої науки, яку маємо, те, наскільки вона сягає Ісуса Христа, завжди видно за плодами нашого життя. 

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар