Еф.5,1–8: «Ходіть у любові, за прикладом Христа»
Що означає ходити у любові за прикладом Христа? Відповідь надто
проста. Це любити кожну людину, кожну особу, яку дає нам Господь.
Бачимо, як часто ми далекі від такої любові. Може, відразу нам і не
вдасться обдарувати тих чи інших осіб любов’ю, якщо ми на це ще не
здатні. Однак ми зможемо знайти в собі сили приймати людей і бути
свідомими, що вони не є випадковими, а їх дав нам Бог.
Вчімося прийняти кожну людину. Розуміти, що їх нам Бог дає таких різних – милих і немилих, приємних і неприємних. І
коли навчимось приймати людей, давати їм місце у своєму житті, бо,
зрештою, Бог їх нам дав, вони не є випадком, тоді все більше навчимось
любити їх. Бо за кожною особою, яка є у моєму житті, стоїть Господь!
***
Лк.13,18-29: «На що схоже Царство Боже? До чого б мені його прирівняти? Воно схоже на зерно гірчичне»
Гірчичне зерно дуже мале, ще менше, ніж зерно маку, але з нього
виростає великий кущ. З малого – велике. Дуже часто ми носимо в душі
переконання й відчуття своєї малості. Часто саме тому хочемо щось у
житті здобути, чогось досягти, кимось стати, щоб ту свою малість
подолати. Але ніхто й ніщо: ні матеріальні речі, ні посади, ні статус у
суспільстві – не позбавлять нас того відчуття малості. Адже цю малість
може заповнити лише Бог! Саме Великий Бог дає людині силу вирости великою.
До прикладу, погляньмо на святих: вони були звичайними людьми,
такими, як ми, мали свої пристрасті, недоліки, помилки. Але вони
дозволяли Богові займати щораз більше місця в собі, і щораз більше росла
їхня велич. Ми так і співаємо: «Дивний Бог у святих своїх!» Великий Бог
у святих своїх! Апостол Павло каже: «Бо вже не живу я, а живе в мені
Христос!» Про це перебування Бога в собі Йоан Предтеча каже: «Мені треба
маліти, а Йому рости!»
Дозволяймо Богові рости в нас! Не біймося, як писав наш Патріарх Йосиф, прагнути великих речей і мати великі бажання. Якщо в житті хтось прагне чогось великого, то досягає того!
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар