Святого і всехвального апостола Филипа, одного з дванадцяти
Тропар, глас 3: Прикрашується вселенна, Етіопія ликує,* наче
вінцем красується, через тебе просвітившись,* світло торжествує пам’ять
твою, богогласний Филипе.* Всіх бо вірувати в Христа навчив ти і біг
життя довершив ти достойно Євангелія.* Тому сміливо простягається
етіопська рука до Бога;* Його моли дарувати нам велику милість.
Кондак, глас 8: Ученик, і друг Твій, і наслідувач страстей
Твоїх* вселенній Тебе, Бога, проповідував богогласний Филип.* Його
молитвами від ворогів пребеззаконних* Церкву Твою і всякий град Твій,
Богородиці ради, збережи,* Многомилостивий.
Святий апостол Филип (не слід плутати його зі святим Филипом дияконом
– див. 24 (11) жовтня) походив з міста Витсаїди в Галилеї. Він був
жонатий і, як стверджують найстаріші церковні письменники, мав кілька
дочок, яких виховав у страсі Божому. “Але журба про хліб насущний і
домашні турботи, – як пише святий Йоан Золотоустий, – не перешкоджали
йому в читанні Святого Письма. І він молився гаряче в чеканні приходу
Месії”.
Був він одним з перших, яких покликав Христос Спаситель.
Ось як описує це євангелист Йоан. “Другого дня вирішив піти в Галилею; і
знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною». А був Филип з
Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового. Зустрів Филип Натанаїла і
сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і
пророки, – Ісуса, Йосифового сина, з Назарету». Натанаїл же йому на те:
«А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та
подивися»” (Йо. 1, 43-46).
А через рік, коли Христос “покликав
тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до Нього. І Він призначив
дванадцятьох, щоб були при Ньому, та щоб їх посилати із проповіддю” (Мр.
3, 13- 14), то серед тих дванадцятьох апостолів знаходимо і Филипа.
Коли Христос навчав п’ятитисячний натовп народу біля Тиверіядського
озера і хотів усіх присутніх там нагодувати, то щоб при цій нагоді
укріпити віру апостола Филипа, “каже до Филипа: «Де хліба нам купити,
щоб оцим дати їсти?» Мовив же так, іспитуючи його, знав бо сам, що має
робити” (Йо. 6, 5-6). Святий Филип відповів, що і двісті динаріїв не
вистачить на хліб, а за хвилю бачить, як Христос Спаситель чудесним
способом помножує п’ять хлібів і дві риби та чує, як люди “заговорили:
«Це справді той пророк, що має прийти у світ»” (Йо. 6, 14).
На
Тайній вечері, коли Христос став навчати учнів, що Він є дорога, і
правда, і життя, і що ніхто не прийде до Отця, як тільки через Нього,
тоді “Филип Йому: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас».
«Скільки часу я з вами, – каже Ісус до нього, – а ти мене не знаєш,
Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: Покажи нам
Отця? Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені?»” (Йо. 14, 8-10).
Цими словами Спаситель утвердив в апостолові Филипі та в інших апостолах
віру в те, що є Він єдиносущний Отцю, “що я в Отці, й Отець у мені”
(Йо. 14, 11).
Після Зішестя Святого Духа апостол Филип спочатку
навчав у Витсаїді, своєму рідному місті, а з Галилеї пішов проповідувати
до Еллади, Партії та Аравії. В Африці навчав в Етіопії, Опісля морем
прибув до Азоту, а відтак до Єраполя, що в Сирії. Там він навернув
багато поган, а одного з новонавернених на ім’я Іра поставив єпископом.
Тут, як і всюди, він утверджував свою проповідь численними чудами.
Перейшовши через Сирію, Азію горішню, Ливію і Мисію, він зійшовся зі
святим Вартоломеєм (див. 24 (11) червня) і в супроводі своєї сестри
святої Маріямни (див. 2 березня (17 лютого)) прибув до міста Єраполя в
Фригії. Давній церковний історик Никифор (Калліст Ксантопул) розповідає,
що в Єраполі погани почитали як божка змію, яку апостоли убили списом, а
потім навернули багато поган, а серед них і жінку воєводи міста
Никанора. За це їх схопили і поставили перед судом. Суд виніс вирок
святих апостолів розіп’яти. Святому Филипові пробили обидві п’яти ніг,
просунули через них мотузку і повісили головою вниз. Та враз землю
почало трясти, перелякані погани звільнили святого Вартоломея і
відпустили його на волю. А святий Филип помер мученицькою смертю і до
останньої хвилини просив Господа, щоб простив засліпленим катам.
Тіло
святого апостола Филипа поховали святий Вартоломей і свята Маріямна.
Його мощі згодом перенесли до Риму (1204 р.), а частина їх упокоїлася в
Царгороді, у церкві Пресвятої Богородиці. На честь святого апостола було
зведено дві церкви. Мощі святого Филипа є у Флоренції, Парижі, Празі і
Трирі. Згідно з одними джерелами, апостол Филип постраждав 54 р., а
згідно з іншими – 90 р.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких
Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає".
Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар