Святих апостолів Стахія, Ампліята, Урвана і Наркиса
Тропар апостолів, глас 3: Апостоли святі, моліть милостивого Бога,* щоб відпущення прогрішень подав душам нашим.
Кондак апостолів, глас 8: Як священні скарби всесвятого Духа,*
і сонця сяючої слави,* гідно оспіваймо мудрих апостолів Апеллія, Урвана
й Аристовула,* Амплія, Наркисса і Стахія,* що прийняли благодать Бога
нашого.
“Вітайте... Стахія, улюбленого мого” (Рим. 16, 9). У короткому слові
апостол Павло дає Стахію найкращу характеристику, коли називає його
своїм улюбленим. Був він єпископом в одному з міст Тракії.
Святого Ампліята апостол Павло називає “улюбленим у Господі” (див. Рим. 16,8). Він був єпископом у Діосполі.
“Вітайте
Урбана, співробітника нашого в Христі” (Рим. 16, 9). Святий Урбан був
учнем і помічником апостола Павла. Згідно з переданням, він помер
мученицькою смертю, будучи єпископом в Македонії.
Також і святого
Наркиса апостол Павло згадує у Посланні до римлян (див. Рим. 16, 11).
Усі вони належали до сімдесяти Христових учнів.
__________
У той самий день
Преподобної Маври
Про життя святої Маври нічого не відомо, окрім згадки, що її
почитають також і в Латинській Церкві. Постраждала вона у Царгороді. Так
само постраждало за Христа багато тисяч таких мучеників, імена яких
записані лишень на небесах. Нехай усі вони приймуть наші молитви і
донесуть їх перед престол Господа нашого, щоб і ми колись сподобилися
бути вписаними в книгу життя вічного.
У той самий день
Святого мученика Єпимаха
Тропар, глас 4: Мученик Твій, Господи, Єпімах* у стражданнях
своїх прийняв вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши бо кріпость
Твою, він мучителів подолав,* сокрушив і демонів зухвальства
безсильні.* Його молитвами спаси душі наші.
Кондак мученика, глас 3: Живим стовпом, свідком істини був
ти,* у стражданнях невидимих ворогів переміг,* через видимих мучителів,
найстаранніший, від Христа вінець прийняв.* Тому кличемо до Тебе: не
переставай молитися за нас, славний,* і дарувати нам велику милість.
Святий Єпимах родом був із Єгипту. Молодим він покинув світ і в
пустелі, поблизу міста Пелусіот, провадив самітницьке життя. Коли ж за
імператора Деція, мучителя християн, його намісник Апеліян став в
Олександрії потоками проливати християнську кров, тоді Єпимах, почувши
про це, запалав святим гнівом і пішов до Олександрії, де в першій ж
божниці порозбивав усіх ідолів. За це його кинули до в’язниці, де він
страждав разом з багатьма іншими християнами (на ім’я знаємо лише одного
— Олександра), яких так скріпив у святій вірі, що всі вони сміливо
сповідували Христа, з радістю ішли на муки і з радістю прийняли смерть.
Коли
ж Єпимаха поставили перед судом, то він став голосно прославляти Христа
Спасителя, а мучителеві в очі вказав на його жорстокосердість і
погрозив Божою карою. Святого мученика кати підвісили і шматували його
тіло залізними гаками, потім били різками, а під кінець разом зі
згаданим Олександром спалили живцем у негашенім вапні. Останки костей
поховали вірні, а згодом перенесли до Риму. Передання розповідає, що під
час страждань крапля крови святого Єпимаха упала на лице якоїсь жінки,
сліпої на одне око, і та вмить прозріла, тілом і душею, бо стала вголос
взивати: “Великий є Бог християнський!”
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких
Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає".
Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар