Флп.2,24–30: «Бо він за вами всіма побивався і непокоївся»
У цьому уривку апостол згадує про Епафродита, який дуже
турбувався і дбав про нього. Як ми рідко переживаємо, турбуємось, дбаємо
про когось, звертаємо увагу на те, що Бог очікує від нас, щодо тієї чи
іншої людини.
Бог хоче, щоб ми любили їх діяльною любов’ю. Може, ця любов буде
виражати конкретну нашу дію в одних випадках, а заступницьку молитву – в
інших. Якщо ми сповнені любов’ю, то ця любов буде шукати, як виявитися у
реальному житті. Завжди, коли Бог сповнює нас своєю любов’ю, а ми
приймаємо її з покірним серцем, то виникає прагнення любити інших
навколо себе, а не чекати, поки хтось потурбується про нас!
***
Лк.6,46–7,1: «Кожен, хто приходить до мене, слухає мої слова й виконує їх…»
У своєму житті ми багато довідалися про Бога від батьків, коли
вони вчили нас основних правд віри та молитов. Багато чого зрозуміли
через катехизацію, проповіді священиків, через читання богословських і
релігійних книжок. Оцінивши себе, можемо сказати, що вже багато чого
знаємо, розуміємо, багато чого усвідомлюємо. Але Господь вказує на дуже
важливу річ: ми маємо не лише слухати, не лише знати, найголовніше – усе
це виконувати, усім цим жити. Тому дуже важливо знайти відвагу й почати
жити за цими словами Євангелія.
Чому нам важко жити за цими словами? Бо люди у світі живуть
інакше. Бог же закликає почути Його слова і втілювати їх у своєму житті.
Погляньмо на апостолів: вони не були освіченими, не були спеціально
підготовленими. Вони почули слово Боже й цим словом почали жити.
Тож для нас важливо не лише знати про Бога, а відважитися жити відповідно до цього знання!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар