Святого Франциска Ассизького
Франциск Ассизький − один з найвідоміших християнських святих. Часто
його називають "найпривабливішим святим" і заслужено вважають
найпопулярнішим серед некатоликів і навіть серед атеїстів.
Франциск народився в 1181 (або 1182 ) р. в місті Ассижі в Умбрії
(Центральна Італія), в сім'ї купця і торговця тканинами П'єтро
Бернардоне. Провівши юність безтурботно і весело, у віці 24 років він
пережив навернення, і з тих пір повністю присвятив себе Богові. Він
почав жити в крайній бідності, доглядав за прокаженими, власними руками
відбудовував зруйновані каплиці, проповідував.
Незабаром у нього з'явилися сподвижники, а ще трохи часу по тому − в
1209 р. − Папа Інокентій III схвалив Статут нового братства. Так
народився Францисканський Чин.
За два роки до смерті Франциск отримав від Господа дивовижний дар −
стигми. Вкрай виснажений постійним постом і суворим способом життя, 3
жовтня 1226 року він віддав Богу свій дух. Менше двох років по тому Папа
Григорій IX зарахував Франциска до лику святих.
В принципі, св. Франциск не винайшов нічого, що можна було б назвати
відкриттям для християнства; тим не менше, роль Ассизького Бідняка в
історії важко переоцінити. Його Чин практично поклав початок діяльного
монашества. Його духовність наповнила змістом мистецтво раннього
італійського Відродження, і насамперед Джотто. Його "Гімн Сонцю" став
першим віршем на італійській мові, який дав поштовх розвитку поезії на
національних мовах і надихнув великого Данте.
Але, можливо, головне, що зробило особистість Божого Бідняка
настільки привабливою, − це та дивовижна атмосфера любові, добра і
простоти, яку він зумів створити поряд з собою за життя, яку чудово
передали його сучасники і яку відчуває, напевно, кожен, хто зустрічає на
своєму шляху цього святого.
Джерело: Воїни Христа Царя
__________________
У той же день:
Святого священномученика Єротея
Тропар, глас 4: Благості навчився і у всьому трезвився,
благим умом священноліпно одягнувшись, зачерпнув єси від посудини
вибраної невимовне і, віру зберігши, рівний біг звершив єси,
священномучениче Єротеє, моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
Кондак, глас 4: Як стовп непорушний, Єротеє, нападів
ворожих не злякався, але зруйнував твердину омани, як камінь
дорогоцінний лежачи, отче. Тому Владика тебе, мужнього, вінчає
живоначальною і Божественною правицею, Його ж за всіх нас умоли.
Про життя цього святого знаємо дуже мало. Згідно з переданням,
він був учнем святого апостола Павла. Народився в Атенах і трудився
разом зі святим Діонисієм. Згодом став єпископом. Передання стверджує,
що святий Єротей був на похороні Пресвятої Богородиці в Єрусалимі. Помер
мученицькою смертю.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких
Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає".
Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар