Святого пророка Захарії та святої і праведної Єлисавети
Тропар, глас 4: Зодягнений в одежу священства,* за Законом
Божим приємні всепалення у святості приносив ти, премудрий Захаріє,* і
був ти світильником і споглядачем таїнственного,* носячи в собі явно
ознаки благодаті.* Був ти вбитий мечем у храмі Божому, Христовий
пророче.* З Предтечею молись, щоб спаслися душі наші.
Кондак, глас 3: Пророк і священик Вишнього Захарія, батько
Предтечі,* сьогодні звершує трапезу своєї пам’яті, годуючи вірних.*
Напоєм правди всіх напоїв, і заради нього умер,* як божественний
тайновидець Божої благодаті.
Святий пророк Захарія, син Варахії, був батьком святого Йоана
Предтечі. Жив він у Хевроні і був священиком. Коли прийшла його черга,
він пішов до Єрусалиму і там приносив жертву Богу. Його жінка називалася
Єлисавета, дочка Совії, рідної сестри святої Анни, матері Пресвятої
Богородиці. Отож свята Єлисавета була родичкою Діви Марії. Більшої
похвали, яку знаходимо про них у Святому Письмі, для святих Захарії і
Єлисавети, що провадили побожне життя, навіть бути не може: “Вони були
обидвоє справедливі перед Богом і виконували всі заповіді та накази
Господні бездоганно” (Лк. 1, 6). Подружжя було вже старе літами, однак
дітей не мало. І ось ангел Божий об’явив Захарії, що жінка його,
Єлисавета, народить сина, і дадуть йому ім’я Йоан.
Коли ж цей самий архангел Гавриїл через шість місяців благовістив
Пренепорочній Діві Марії, що Господь вибрав Її на Матір Христа
Спасителя, і коли “Слово стало тілом, і оселилося між нами” (Йо. 1, 14),
то Пречиста Діва поспішила відвідати Єлисавету. Цю зустріч описав
святий євангелист Лука: “Увійшла вона в дім Захарії і привітала
Єлисавету. І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її
лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом і викликнула голосом сильним:
«Благословенна Ти між жінками й благословен плід лона Твого. І звідкіля
мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?»” (Лк. 1, 40-43). А у
відповідь на привітання Пречиста Діва промовила цю пречудесну,
ангельську молитву: “Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі,
Спасі моїм…” (див. Лк. 1, 46-55).
Після різдва святого Йоана і після Різдва Христа Спасителя, коли
Ірод наказав убивати немовлят, то він довідався, що у Захарії і
Єлисавети народився син, і послав вояків убити дитя, бо був упевнений,
що саме ця дитина є Месією, про прихід якого у світ говорили йому три
царі Сходу. Свята Єлисавета, довідавшись про той жорстокий наказ, утекла
з дитиною. Святому Захарії тоді випала черга служити в Єрусалимському
храмі. Коли він не міг сказати, де ховається Єлисавета з дитиною, бо й
сам того не знав, то, за наказом Ірода, його вбили і залишили лежати між
престолом і жертовником. Убивство святого Захарії не обійшлося без
співучасти фарисеїв, бо сам Христос Спаситель їх звинувачує, що на них є
кров святого Захарії, і погрожує їм страшною карою пекельного вогню:
“Ви деяких з них уб’єте й розіпнете, а деяких бичуватимете в ваших
синагогах і гонитимете з міста в місто, щоб таким чином упала на вас уся
кров праведна, пролита на землі, від крови праведного Авеля до крови
Захарії, сина Варахії, якого ви вбили між святинею і жертовником” (Мт.
23, 34-35).
Про святу Єлисавету далі нам вже розповідає не Святе Письмо, а
передання. Коли Єлисавета з маленьким Йоаном переховувалася від убивць,
яких послав Ірод, то побачила, що воїни Ірода наближаються і ось-ось її
знайдуть. Свята ховалася тоді за скелею, коли вона стала молитися, скеля
відкрилася і Єлисавета зайшла у глибоку печеру, де прожила сорок днів, а
потім померла. Божий ангел годував малого Йоана, доки він не підріс і
не став готуватися до свого великого посланництва.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар