Святого священномученика Атиногена і десяти його учнів
Тропар, глас 8: Священний Богові Антиноген у жертві
служитель,* приніс Христові священну жертву учнів своїх,* пастир з
духовними вівцями ввійшов у небесну огорожу,* перемігши безбожні
народи.* Мучеників Твоїх молитвами, Христе Боже,* спаси стадо Твоє від
вовків,* що нападають на нього.
Кондак, глас 4: Пішовши за покликом Владики,* як
найкращий пастир поклав ти душу свою за овець Христових,*
священномученику Антиногене.* Тому й вихваляємо тебе,* і з тобою десяток
твоїх учнів, які постраждали,* наставлені страхом Божим і твоїм
ученням.* Тому Владика вінчає вас життєначальною правицею.* Його ж за
всіх нас моліте.
Святому Атиногенові приписують створення тієї пречудесної пісні,
яку знає кожен з нас, її завжди співають на вечірні – “Світе тихий”. Жив
святий Атиноген у селі Пидахтоні, поблизу Севастії, за часів
Диоклетіяна. Коли він був єпископом, побудував невеликий монастир і жив
там з десятьма учнями. Та прибув до Севастії лютий мучитель Филомарх,
він послав відділ війська, аби схопити єпископа й усіх, що жили з ним у
монастирі. Святого Атиногена, коли прийшли вояки, не було в обителі,
схопили лиш його учнів і в кайданах повели до міста, де кинули їх у
в’язницю. Атиноген, довідавшись про це, сам прийшов до Севастії, і тут
його схопили й кинули до в’язниці, до його учнів. Цілу ніч вони провели у
молитві, а вранці стали перед судом, на якому визнали Христа Спасителя і
заявили про свою готовність постраждати за Нього. Филомарх наказав їх
жорстоко мучити: бити, шматувати залізом тіло, палити свічками, а під
кінець велів їх усіх стяти мечем. Священномученика Атиногена мучитель
наказав відпровадити на смерть до його монастиря, де святий з ревною
молитвою на вустах нахилив свою голову під меч. Сталося це 16 липня 296
р. (Згідно з Часословом – 288 р.)
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар