1Кр.7,24–35: «Ось що, брати кажу: Час короткий»
У цьому читанні апостол підсумовує, що будь–який спосіб життя, чи
в подружжі, чи в самотності, триває недовго. Потрібно, відповідно до
свого стану і покликання, користуватись часом, який Бог дав, і цінувати
його. Бо часто ми живемо так, немов би людське життя на землі триває
безконечно. Ми не цінуємо тих років, місяців, днів, годин, хвилин і
секунд, які Бог нам дав.
Маємо пам’ятати, що наприкінці життя мусимо прозвітувати за те, як використали подарований Богом час на землі. Живімо так, щоб почути від Господа, що ми були добрими управителями того часу, який Він нам призначив!
***
Мт.15,12–21: «Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих!»
Маленькі діти навіть у своїх іграх, у своїй поведінці часто
копіюють батьків. Так само, як зовні можемо зауважити в дітей риси, які
вони перейняли від своїх мам і татів, так і поведінка дітей дуже добре
відображає поведінку тих, з кого вони беруть приклад.
Ми, як християни, покликані показувати добрий приклад, вказувати
іншим правильний шлях. Тому, якщо хочемо називатися християнами, маємо
завжди бути такими проводирями, які показують іншим Бога і провадять до
Нього. Через це християнин завжди має знати, куди він іде, – тоді буде
добрим проводирем для інших. Люди завжди потребують когось, хто був би
для них взірцем. Будьмо зрячими проводирями, тими, що ведуть до Ісуса Христа, бо самі йдуть за Ним!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар