1Кр.3,18–23: «Мудрість цього світу – глупота в Бога»
Коли поглянути на цей світ, то багато людей хочуть почуватися і
виглядати важливими й мудрими. Також зустрічаємо багато справді мудрих і
досвідчених людей, які нам допомагають чи порадами, чи знаннями. Але
однаково, на кого б ми не поглянули, то побачимо, що їхнє знання чи
мудрість – обмежені. І не тільки обмежені, а й суб’єктивні, бо часто
дуже мудрі люди не можуть знайти між собою порозуміння, тому що бачать
ту чи ту проблему з різних перспектив і різного розуміння.
Тому апостол каже, що саме ця людська мудрість – глупота в Бога,
бо всі ми бачимо по–своєму, дивимось на світ зі свого вікна, зі своєї
перспективи. І лише коли ми наближаємось до Бога, живемо молитовним
життям, духовним життям, все більше здобуваємо ту мудрість, яка може
бачити світ з різних боків, тобто Божими очима.
***
Мт.13,36–43: «Хто має вуха, нехай слухає!»
Ми у своєму житті багато чого чули й багато знаємо. Але чи те, що
ми чули, ми справді почули? У народі часто кажуть, що в одне вухо
влітає, а в друге вилітає. Скільки інформації ми чули за своє життя? Для
прикладу, як багато прочитали книг, почули проповідей, наук, мали
реколекцій? Але одна річ – слухати, а інша – почути. Тому Господь
говорить: «Хто має вуха, нехай слухає!».
Треба завжди вслухатися, «вчуватися», або, як кажемо на
богослужінні, – «Будьмо уважні». Господь постійно щось нам промовляє і
навчає нас – так само, як Він промовляв до своїх учнів, апостолів.
Навколо Ісуса ходили тисячі, проте лише одиниці вслухалися, послухали й
пішли за Ним.
І дотепер Господь промовляє не тільки до вибраних осіб, а до
мільярдів людей, а точно до всіх, однак не всі йдуть за Ним. Ідуть ті,
які не тільки слухають Його, а вслухаються і чують, що Господь промовляє
до них. Тож вслухаймося, як через події та обставини в нашому житті Господь промовляє до кожного з нас!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар