Ді.6,8–7,5, 47–60: «Вони ж закричали голосом великим і, затуливши вуха свої, кинулись на нього разом»
У цьому місці згадуємо первомученика Стефана, якого схопили за
те, що він проповідував слово Боже. Бачимо, що його проповідь була
натхненна Святим Духом – він споглядає Господа і свідчить про це людям,
але ті не хочуть чути: «затуливши вуха, кинулись на нього». Звучить
страшно!
Однак і в нашому житті часто буває щось подібне. Коли обставини
промовляють про щось, вказують на те, що нам треба слухати і прийняти,
коли хтось говорить щось важливе для нас. Однак дуже часто ми
«затуляємо» свої вуха, не хочемо слухати, не хочемо змінюватись, не
хочемо каятись. Намагаймося щораз більше зауважувати Божу присутність
в нашому житті і «чути» Господа, який повсякчас промовляє через людей,
через обставини, через кожну подію, і наближатися до Нього!
***
Йо.4,46-54: «І увірував сам, та й увесь дім його»
Євангеліє розповідає, як до Ісуса Христа приходить царський
урядовець просити про зцілення свого сина. Його син був не просто
хворий, а вже мав вмирати. І бачимо, що Господь відсилає урядовця
додому, стверджуючи, що його син живий-здоровий. Цей чоловік,
повернувшись до свого дому, справді бачить зцілення сина. Бачимо, що
його довіра до Ісуса, як і кожного, хто покладає на Нього надії, цілком
виправдалася.
Кожен із нас отримує якісь Божі знаки в житті, очевидну Божу
допомогу. Бог постійно діє в нашому житті. І дуже важливо для нас, коли
бачимо цю Божу дію, зростати в нашій вірі. Бо, як каже Євангеліє, «вони
увірували в Нього». Бог посилає нам ті чи інші знаки для того, щоб ми
зростали у вірі. Однак часто, після того як Бог вислухає наші молитви,
ми швидко забуваємо про Нього.
Бог дає нам знаки, зцілення, мудрість у складних ситуаціях, вирішення наших проблем, щоб ми зростали у вірі в Нього.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар