Преподобних отців наших в обителі святого Сави убієнних
Тропар, глас 4: Боже отців наших, * що чиниш завжди з
нами по Твоїй кротості, * не віддали милости Твоєї від нас, * але
молитвами їх у мирі направ життя наше.
Кондак, глас 4: Земними і тлінними насолоди явно
погордивши, преблаженні, пустинного життя зажадали ви, красоти світу і
їжу тлінну зненавиділи, тому й сподобились ви царства небесного з ликами
мучеників і посників радіючи, тому, пам’ять вашу почитаючи, усильно
молимо вас: від бід, отці, ізбавте нас.
Обитель, або лавра, святого Сави містилася за 32 кілометри від
Єрусалиму, над потоком Кедрон, і 13 кілометрів від Вифлеєму. Не можемо
точно сказати, коли прийняли мученицьку смерть 20 монахів обителі
святого Сави, однак сталося це тоді, коли сарацини захопили Палестину,
близько 416 р. Монахи, які проживали в лаврі, довідалися, що сарацини
страшно катують християн, однак своє уповання поклали на Господа і не
покинули лаври. 13 березня на них напала ватага сарацинів. Вони
домагалися грошей, яких у лаврі не було, і поранили стрілами багатьох
монахів. Однак раптом побачили, що від Єрусалиму наближається велика
сила людей і, гадаючи, що то йде військо, втекли.
Та вже 20 березня, у Великий четвер, вони вдруге напали на лавру і
стали мучити її мешканців. Монах Сергій, котрий заховав дорогоцінні
церковні посудини, боячись, щоб у муках не виявити, де їх сховав, хотів
утекти, але сарацини його наздогнали і відсікли йому голову. Потім
кинулися грабувати келії, а 18 монахів заховалися в печері, де колись
жив святий Сава. Однак сарацини знайшли їх. Тоді один з монахів на ім’я
Патрикій, щоб спасти братів, добровільно вийшов з печери на смерть, але
погани завернули його, розвели перед входом до печери вогонь і там
задушили монахів димом. Імен їх не знаємо, крім Патрикія і Йоана, якого
ще 13 березня, при першому нападі, було тяжко поранено і волочено по
землі, так, що вся його спина була наче одна рана.
Інших монахів поранили сарацини і залишили напівживими. Увечері,
коли грабіжники пішли, монахи, які сховалися, стали допомагати
пораненим. Один з мучеників був так покалічений, що невдовзі помер. І
так тоді прийняли мученицьку смерть 20 слуг Божих, пам’ять яких свята
Церква вшановує сьогодні.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ.КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар