ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 4 січня 2017 р.

04.01.2017р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

Євр.5,11–6,8:  «Ви повинні б давно вже бути вчителями, ви знову потребуєте, щоб вас хтось учив перших засад Божого вчення»

Навіть якщо ми вже багато років ходимо до Церкви, та чули багато проповідей священиків. Не раз ходили до сповіді, причащалися, знаємо багато з того, що вчить Церква, то все одно щодня бачимо, що мусимо далі вчитися і наближатися до Бога, бо наше пізнання Господа завжди неповне. 

У будь-якій професії за цей час, коли ми належимо до Церкви, ми вже багато чого самі досягнути й навіть інших навчити. Але чомусь про Господа і Його науку ми не так легко і просто можемо комусь розказати. Апостол застерігає нас від того, щоб ми не залишалися, немовби дітлахами, і не очікували, щоб нам хтось допомагав, спроваджував нас. 

Вчімося бути дорослими, тобто не чекати, що нас хтось навчить, а самим більше пізнавати, і передавати іншим це знання про Бога. Йдімо самі до нашого Спасителя і ведімо інших! 

***
Лк.21,5-7; 10-11; 20-24:  «Це бо дні кари, коли то все, що написане, здійсниться»

Ми є свідками того, як дуже часто людей захоплюють розповіді про останні часи, припущення, що буде зі світом і людством. Бачимо, що час від часу навіть з’являються різні «пророцтва» про те, коли має настати кінець світу. Така інформація багатьох людей може вводити в непевність і збентеження. Це показує, що кожна людина все-таки має страх перед останніми часами. Та якщо не живе з Богом і за Його словом, то небезпідставно, часто й несвідомо, переймається, чим для неї закінчиться її зустріч із Творцем. 

Водночас християнин не лише не має боятися останніх часів – для нього кінець світу є очікуваним часом зустрічі з Богом, – а й мусить щомиті усвідомлювати, що ця хвилина унікальна й неповторна. Адже кожна мить життя відходить у вічність, саме тому вона є остання і єдина. 

Стараймося кожну мить нашого життя проживати як останню, яка вже залишиться такою, якою ми її проживемо. І якщо проживати кожну мить з Богом, то можливість зустрічі з Ним остаточно не буде лякати нас, а, навпаки, – тішити! 

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

Немає коментарів:

Дописати коментар