Святої великомучениці Анастасії Путорозрішниці
Тропар, глас 4: Побідоносному Воскресінню співзвучною
названа істинно була ти, мученице Христова, перемоги над ворогами
здобула ти через терпіння мук, задля Христа, жениха Твого улюбленого,
моли Його, щоб спаслись душі наші.
Кондак, глас 2: У спокусах і скорботах перебуваючі,
прибігаючи до храму твого, цінні дари отримують від божественної
благодаті, яка у тобі живе, Анастасіє, бо ти завжди світові виливаєш
зцілення.
Свята Анастасія (“воскресення”) була дочкою багатого римського
вельможі, поганина Претекстата. Мати її називалася Флавія (згідно з
Мінеями – Фавста), вона була християнкою й у Христовій вірі виховала
свою донечку. А коли Флавія помирала, вона довірила виховання Анастасії
побожному священикові святому Хрисогонові, який потай утверджував діву у
багатьох чеснотах. Анастасія, скорившись волі батька, вийшла заміж за
поганина Помплія, чоловіка знатного родом, та злого життя, який марнував
її маєток. А вона, поклавшись на Божу волю, молилася і потай
прислуговувала ув’язненим за святу віру християнам, серед яких був також
і святий Хрисогон.
Коли про це довідався її чоловік Помплій, то став її зневажати і
тримати під замком. Однак і тоді Анастасія писала листи до Хрисогона, а
він у своїх відповідях укріпляв її в довготерпеливості й утішав надією
на вічну нагороду. Невдовзі дорогою до Персії, куди їхав як посланець
імператора Диоклетіяна, Помплій помер, і Анастасія цілковито посвятила
себе служінню ув’язненим християнам. Коли ж імператор наказав привести
святого Хрисогона до Аквилеї, де він тоді перебував, то свята Анастасія
пішла за мучеником і там поховала його мощі. Потім вона служила іншим
святим ісповідникам, підплачувала сторожам, щоб не заковували їх у
кайдани, тому і називаємо її “Путорозрішниця”.
Та прийшов час, і святу Анастасію ув’язнили й поставили перед
судом Флора, старости Ілирії. Він морив святу Анастасію голодом, а після
страшних мук, під час яких Господь прославив свою слугу видимими
чудами, наказав спалити її живцем у вогні. Свята Анастасія постраждала
304 р. Приблизно між 458 та 471 рр. мощі святої мучениці перенесли до
Царгорода і поховали в церкві, посвяченій в її ім’я.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких
Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає".
Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар