Святих мучеників Флора і Лавра
Тропар, глас 4: Досконалу й богомудру двійцю пресвітлу*
восхвалімо, вірні,* Флора преблаженного і Лавра всечесного,* які
старанно і ясно проповідували усім Тройцю несотворену.* Тому й
постраждали до крові,* вінцями пресвітлими прикрасилися,* і моляться
Христу Богові, щоб спас душі наші.
Кондак, глас 8: Як благочесних мучеників і богомудрих
страждальців Христових,* преславно вшануймо днесь Флора і Лавра,* і
отримаємо благодать і милість їх молитвами,* і визволимося від бід і
напастей,* гніву й скорботи в день судний.
Два брати, святі Флор і Лавр, були каменярами і знали своє ремесло дуже добре, так, що сильно
вирізнялися серед інших робітників. Спочатку вони жили у Візантії, та згодом перебралися в
Ілирію. Де б не доводилося їм працювати, всюди своїм правдиво християнським життям дивували
поган, а сердечними словами приводили їх до пізнання Христової віри. Сталося так, що правитель
Ликиній задумав побудувати велику поганську божницю і звернувся до намісника ілирійського краю
Ликаона, щоб послав йому добрих майстрів, а той вибрав двох братів Флора і Лавра, як
найвправніших. На будові вони навертали робітників поган, а майже весь свій заробіток роздавали
вбогим.
За будовою наглядав поганський жрець Мамертин. Одного разу син жерця на ім’я Атанасій,
приглядаючись до роботи святих братів, був необережний і осколок каменя влучив йому просто в
око, так, що воно витекло. Розгніваний батько почав ганьбити святих братів, а ті сказали йому,
щоб довірив на якийсь час їхній опіці юнака, а вони проситимуть Бога, щоб Він повернув хлопцеві
зір. Цілу ніч молилися брати, а потім стали розповідати юнакові про Ісуса Христа, що лиш Він
може його зцілити. Хлопець так глибоко перейнявся їх наукою, що увірував у правдивого Бога, а
тоді Господь Бог учинив чудо і повернув йому втрачене око. Батько, побачивши сина здоровим,
також увірував в Ісуса Христа і став ревним християнином.
На тій будові святі брати навернули близько триста осіб. Коли ж божниця була вже готова, всі
новоохрещені одного вечора поставили посеред неї великий хрест і цілу ніч молилися та співали
псалми. Коли про це довідався управитель Ликиній, наказав усіх їх спалити живцем, а братів Флора
та Лавра віддав на тяжкі муки і потім відіслав їх до Ликаона. Той наказав їх судити і віддати на
тяжкі муки, під кінець братів кинули в глибоку криницю і засипали землею. Сталося це близько 120
р. Мощі святих братів мучеників було віднайдено в часи Костянтина Великого й урочисто перенесено
до Царгорода. Поблизу церкви святого Филипа було зведено храм у їх пам’ять та монастир, в якому
мощі святих братів упокоїлися, а Господь прославив їх численними чудами.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня
впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар