Святого мученика Талалея і тих, що з ним
Тропар, глас 4: Мученик Твій, Господи, Талалей,* у
страданнях своїх прийняв вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши
бо кріпость Твою, він мучителів подолав,* сокрушив і демонів зухвальства
безсильні.* Його молитвами спаси душі наші.
Кондак, гл. 3: Співстраждальцем мучеників і поборником
явився єси, воїном особливим Царя Слави, випробуваннями ж і муками
вивищення ідолослужителів низложив ти, тому й пам’ять цінну твою
оспівуємо мудрий Талалеє.
Було це в часи гонителя християн Нумерія. Воїни мучителя Теодора,
що переслідував християн у місті Егеї, в Киликії, привели до нього
18-літнього юнака на ім’я Талалей, якого схопили на шляху між Егеєю та
Аназарвом. Святий Талалей був родом з Ливану. Його батько називався
Векурій, він був полководцем, мати звалася Ромилія, брат Йоан був
дияконом. Талалей навчався лікарського мистецтва у лікаря Макарія і був
безсрібником, тобто лікував усіх задарма. До того, як його схопили,
святий Талалей уже терпів страшні муки від мучителя Тиверія, але Бог
тоді його спас від смерти, щоб тут, в Егеї, він прославив силу
Спасителя.
Мучитель наказав Талалею поклонитися поганським божкам, та слуга
Божий відповів, що християни покланяються лиш одному Богу, а поганські
ідоли – це дияволи. Тоді мучитель велів підвісити святого за ноги на
дереві. Два кати, Астерій та Олександр, не могли, однак, наблизитися до
святого, бо відчували немовби якась сила відштовхує їх від нього.
Здивовані тим чудом, вони пізнали правду і прилюдно стали визнавати
Христа Спасителя, за що їх спочатку бичували, а потім стяли мечем. Так
новонавернені прийняли мученицький вінець нев’янучої слави. Тоді
мучитель наказав утопити святого Талалея в морі, але Бог вислухав
молитви мученика, який хотів ще більше страждати задля Христа, і святий
Талалей, якого кинули в море, сухим знову став перед мучителем. Тиверій
гадав, що тут діють якісь чари, і велів випустити на мученика диких
ведмедів, але ті повкладалися в його ногах і стали лизали святому руки.
Під кінець мучитель наказав стяти слугу Божого мечем. Так святий Талалей
закінчив свій земний подвиг і пішов до неба по вічну нагороду. Сталося
це 20 травня близько 284 р.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких
Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає".
Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар