ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

субота, 13 лютого 2016 р.

13.02.2016р. Б. / Блаженніший Святослав: «Святість, свідоцтво і служіння є трьома вимірами справжнього християнства» (+VIDEO)

У п’ятницю, 12 лютого 2016 року, в день празника Трьох Святителів Григорія Богослова, Василія Великого та Івана Золотоустого, Глава УГКЦ Блаженніший Святослав очолив Архиєрейську Божественну Літургію в Київській Трьохсвятительській духовній семінарії.

З Главою УГКЦ співслужили владика Йосиф (Мілян), Єпископ-помічник Київської архиєпархії, владика Борис (Гудзяк), Правлячий архиєрей Єпархії Святого Володимира Великого у Франції, а також чисельні священики Київської архиєпархії та гості семінарії.

У проповіді Блаженніший Святослав зазначив, що вшановуючи трьох великих Отців Церкви – Григорія Богослова, Василія Великого та Івана Золотоустого, ми повинні прислухатись до того, що вони нам говорять: «Григорій Богослов каже, що кожен християнин має бажати стати святим, а це є неможливе без глибокого духовного життя. Тому, що християнин це є той, що віруючи в Бога, є поєднаний з Ним, та живе своє життя не сам, але в Бозі і разом з Богом» – наголосив проповідник. 

За словами Предстоятеля УГКЦ, святий Григорій усе своє життя так глибоко був поєднаний з Пресвятою Трійцею – Отцем, Сином, Духом Святим, що часто повторював своїм учням: «Це є моя Трійця».

Розповідаючи про святого Василія Великого, Глава УГКЦ зауважив, що цей святий показує нам ще одну фундаментальну рису справжнього, істинного християнського життя – свідчення Христового Євангелія: «Василій Великий був, мабуть, одним з найбільш революційних і глибоких учителів Христової Церкви. Свого часу, коли всі мовчали, Василій Великий мав відвагу сказати імператорові правду про те, що він впадає в аріанську єресь. Імператор не звик, – продовжив Предстоятель, – що йому хтось перечить, та ще й викриваючи його неправедні вчинки. Здивований, в присутності всього народу каже: До мене ще так ніхто ніколи не говорив. Василій йому відповів: Тому, що ти ніколи не зустрічав справжнього єпископа. Ця справжність свідчення істини є те, що зробило його великим», – наголосив Блаженніший Святослав.

Далі Глава УГКЦ звернув увагу на постать Івана Золотоустого: «В його особі ми сьогодні чуємо мабуть одне слово – «служіння». Він був одним з найславніших душпастирів свого часу, який намагався усім своїм життям послужити тому суспільству, в якому він жив. Саме через ту свою дияконію (служіння, – прим. ред), як архиєпископ Константинограда, він засвідчив і свою глибину віри в Христову Євангелію».

Проповідник також розповів, що Іван Золотоустий був важко покараний за те, що у своїй проповіді мав сміливість сказати: «Знову біснується Іродіада». За це був на вигнанні у Вірменії, де і помер. Але потім знову повернувся до Константинополя у своїх святих мощах, що стало великою радістю усього християнського світу: «Це усім дало надію на те, що є справжня Церква, не державна, чи якась інституція, але справжня Христова Церква, яка здатна голосити слово Христового Євангелія, не піддаючись на жодні політичні, державні чи інші схеми мислення цього світу», – наголосив Очільник УГКЦ.

«Цих три слова, які сьогодні промовляють три святителі – святість, свідоцтво і служіння, є трьома вимірами одної і тої самої дійсності – справжнього та істинного християнства. Якщо забрати одну із цих дійсностей, тоді неможливо говорити про справжність життя християнина в тих чи інших обставинах», – завершуючи сказав Блаженніший Святослав.

Зазначимо, що під час Божественної Літургії у семінарійній каплиці, Глава УГКЦ також уділив дияконські свячення трьом піддияконам – Роману Ільницькому, Роману Улею, та Павлу Савці.

Нагадаємо також, що напередодні, Єпископ-помічник Київської архиєпархії владика Йосиф (Мілян) уділив нижчі свяченння в Патріаршому соборі Воскресіння Христового.



Немає коментарів:

Дописати коментар