Набирає
популярність захоплення гороскопами, які, нібито, повинні чітко
розкласти по поличках життя, підказати, з ким дружити, кого любити, як
вести себе на роботі, вдома, чи варто вступати у шлюб найближчим часом і
Так далі. Чи може справжній християнин наївно визнавати, що його життя
залежить від зірок або інших небесних сил, а не від нього самого і
Божого Провидіння?
Астрологія вже не перший рік є одним з найбільш поширених елементів
сучасної культури. Згідно зі статистикою, 55% поляків читають гороскопи і
46% стверджують, що серйозно ставляться до тієї інформації, яка там
подається, керуються нею у своєму житті. У Росії 52% населення
цікавляться прогнозами астрологів. У Білорусі кількість тих, хто
захоплюється гороскопами, приблизно така сама. А попит, як кажуть,
народжує пропозицію, тому більшість друкованих видань залишає на своїх
сторінках місце для «параду зірок», багато телеканалів і радіостанцій не
шкодують ефірного часу, щоб розповісти, що чекає найближчим часом
«стрільців», «близнюків», «левів» і так далі.
Однією ногою в печері
Чому у XXI столітті, коли наука і технології досягли високого
розвитку, гороскопи користуються такою популярністю, що деякі люди не
уявляють без них свого життя? Раніше вважалося, що астрологію,
нумерологію, різного роду ворожіння практикують неосвічені люди, які
таким чином намагаються пояснювати собі те, чого не розуміють.
Сьогодні ж трапляється так, що людина, яка має вищу освіту, а іноді й
не одну, починає свій тиждень «чтивом», де зірки йому щось передбачають
і пропонують. Дуже правильно про цей парадокс сказав доктор Рафал
Вишневський, соціолог з університету кардинала Стефана Вишинського:
«Людина ХХІ століття однією ногою стоїть на Місяці, а другу все ще
перебуває у печері. Звичайно, люди, які звертаються до гороскопів,
стверджують, що не трактують їх серйозно, так як відносять себе до людей
релігійних. Але чому ж багато з них тоді вішають біля хреста підкову на
щастя, чому читають Євангеліє, а після гороскоп на найближчий тиждень?».
Доктор Вишневський пояснює, у чому полягає феномен популярності
астрологічних прогнозів. Вчені називають його «ефект гороскопу» або
«ефект Барнума». Він полягає в тому, що деяким людям здаються влучними
описи їх власної індивідуальності, а насправді це загальні
характеристики, які властиві великій групі людей. І чим більше загальна
інформація подається у гороскопах, тим більше людей сприймає її як
правдиву.
Іноді трапляються ситуації, коли особу, яка вірить у гороскопи,
починає таким чином будувати своє життя, так організовувати свої дії,
щоб відповідати тому, що написано у прогнозі астролога. Проте
найсмішніше, як зазначає Вишневський, що інформація, яка подана у
гороскопах, в основному подається не має нічого спільного з зірками,
планетами, якимись астралагічними обчисленнями, а банально залежить від
настрою і гумору журналіста, який відповідає за цю тему у
редакції.
«Неможливо співвіднести з католицькою вірою надію на те, що доля
людини залежить від зірок або інших небесних сил. Гороскопи просто
спекулюють на людській цікавості, на бажанні дізнатися про те, що чекає у
майбутньому, – зазначив у одному зі своїх пастирських листів єпископ
Олександр Кашкевич. – Часто віра у гороскопи стає фундаментом для нового
язичницького руху, послідовники якого говорять про космічної енергії,
практикуючих ворожіння, викликають духів. Вони вірять у переселення душ
та інші речі, які суперечать християнській вірі. Це рух, який називають
ще світоглядом "нового століття", є мішаниною буддизму, індуїзму і
примітивного язичництва. Його послідовники часто використовують
християнські поняття, надаючи їм іншого змісту». «Така доктрина, яка
наполегливо пропагується деякими засобами масової інформації, суперечить
вченню Церкви», – підкреслив ієрарх.
Напевно, важко буде сперечатися з твердженням, що кожен, хто читає
гороскопи і в них вірить, вважає Христа брехуном, і навпаки, кожен, хто
вважає, що Ісус – це Істина, буде ставитися до гороскопів як до брехні.
Чому? Згідно з Євангелієм, навіть волосся на нашій голові вже полічені, і
нічого без волі Отця не може з нами статися, тому або віру в
божественне Провидіння, те, що через молитву і роботу над собою можу
випросити для себе та інших потрібні ласки, або віру в те, що Бог тут
взагалі ні до чого, а майбутнє залежить винятково від того, як зійшлися
зірки. Одне з іншим не має нічого спільного, тому віра в гороскопи – це
злочин проти віри в Бога.
Катехизм Католицької Церкви засуджує астрологію, підкреслюючи, що
вона суперечить вірі в абсолютне панування Бога над нашим життям.
«Звернення до гороскопів, астрології, хіромантії, тлумачення символів
і доль, феномену передбачення, звернення до медіумів приховують за
собою бажання отримати владу над часом, над історією і, зрештою, над
людиною, і одночасно прагнення зробити близькими собі якісь окультні
сили», – йдеться в Катехизмі.
Водночас зазначається, що «Бог може відкрити майбутнє своїм пророкам
чи іншим святим. Тим не менш, істині християнські чесноти полягають у
тому, щоб з довірою віддати себе в руки Провидіння в тому, що стосується
майбутнього і відмовитися від всякої нездорової цікавості з цього
приводу».
Не зірки правлять світом, але добрий Бог, який все створив і послав
свого Сина, щоб врятував світ. І те, що ми повинні знати про майбутнє
світу і людства, Бог об'явив нам через свого Сина Ісуса. Багато Христос
нам сказав про це? Небагато й немало, а рівно стільки, скільки нам
необхідно знати. А якщо тебе, дорогий читачу, хтось запитає, під яким
знаком зодіаку ти народився, не говори довгих нотацій на цю тему, а
просто скажи: «Під знаком Хреста. А ти?»
Кінга Красіцька
Газета Гродненської єпархії «Слово Життя» 3 (438), 2016
Немає коментарів:
Дописати коментар