Революція гідності об'єднала не Церкви, а
людей Церкви, не згідних зі своєю приреченістю на роль пасивних знарядь
політичних маніпуляцій державної влади.
Це надало національному церковному життю доцентрового імпульсу, котрого
насправді бракувало раніше. Молитовне єднання, розпочате на сцені
Майдану та в "молитовному наметі", триває в спільному капеланському й
волонтерському служінні, реалізується в масштабних тижнях молитов за
християнську єдність, у спільному освяченні води на Богоявлення у Львові
та Чернівцях.
Про це заявив владика Ігор (Ісіченко), єпископ Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ, в інтерв’ю для газети «Голос України».
На його переконання, якщо ми шукаємо джерела своєрідної "моди" на ідею
"Єдиної Помісної Церкви", то звернемося швидше не до Майдану, а до
Сталіна. «Саме Сталін втілив цю ідею найбрутальніше. Бо він організував у
вересні 1943-го утворення з решток недонищених між війнами православних
конфесій ("сергіанської", "тихонівської", обновленської) єдину
Російську Православну Церкву Московського Патріархату, і приєднав до неї
парафії УГКЦ та УАПЦ, що опинилися на окупованій СССР території», -
пояснив він, додаючи, що цю "державотворчу" ідею підхопили
посткомуністичні українські політики, залежні від авторитарної моделі, в
якій Церква приймалася за знаряддя втілення політичних проектів.
За його словами, УГКЦ та УАПЦ об'єднує історичний досвід Київської
митрополії, «штучно перерваний на Наддніпрянщині й збережений у Галичині
та на Закарпатті». Саме завдяки УГКЦ в загальноукраїнську церковну
культуру з кінця ХХ століття повертаються ті елементи церковного життя,
які були втрачені в підросійській Україні. «Нехтувати цим щедрим даром
не просто легковажно - злочинно. Церква не музей, де припадають пилом
середньовічні архетипи», - сказав він.
Додамо, 28 січня владиці Ігорю виповнилося 60 років. З цієї нагоди
Блаженніший Святослав, патріарх УГКЦ, особисто привітав єпарха,
відвідавши його в резиденції в Харкові.
Немає коментарів:
Дописати коментар