ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 25 листопада 2015 р.

25.11.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Середа 26 тижня

Євангеліє
Лк.15,1–10:   «На небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев'ятдесят дев'ятьма праведниками, що їм не треба покаяння»

 Напевне, це одне з речень, які не завжди легко сприйняти. Як так може в Бога бути більша радість навернення одного грішника, ніж через дев’яносто дев’ять, які вже є праведними?

 Ніколи невідомо, що буде до кінця життя з кожним грішником, бо для кожного є можливість для покаяння і навернення до Бога. Так як і не знаємо, чи кожен праведник зможе витривати в правді до кінця. Однак, якщо дійсно живемо вірою і правдою, і свідомі, ким для нас є Бог, то нас завжди буде огортати радість за того, хто, як і ми, пізнає цю правду, і сум через того, хто від неї відходить.

 І кожен правдивий християнин покликаний не лише у своєму серці носити свою віру, але також свідчити іншим, щоб вони пізнали ту радість зустрічі з Богом, зрозуміли, в чому правдивий сенс життя. Маємо радіти за цих осіб і докладати зусиль, щоб на Небі було щораз більше радості за тих, хто кається!  



Апостол
1Тим.1,18–20, 2,8–15:  «Я хочу, отже, щоб мужі молилися на всякому місці»

Апостол в різних місцях згадує, що ми покликані до постійної молитви. У нас деколи може бути думка, що постійно молитися означає промовляти псалми, молитви, а отже – звичайній людині це не під силу. Однак, це не є так. Погляньмо, коли ми є з якоюсь людиною, то ми не завжди з нею розмовляємо, можемо розмовляти, можемо мовчати, але ми пам'ятаємо про її присутність, ми є з нею близько, чи далеко, але важить сам факт зв’язку. 

Молитися – значить перебувати з Богом, а це не обов'язково промовляти якісь слова, це бути в присутності Божій. Як каже пророк Давид: «Стояти перед лицем Господнім». У східній традиції є безперестанна молитва, «Ісусова молитва». В нашому житті безперестанною молитвою є саме наші стосунки з Богом, наш союз  з Ним, постійне усвідомлення Його присутності в нашому житті.

Коли ми є з Господом життя набирає іншої перспективи, іншого кольору, позаяк ми на все дивимось по-Божому. Коли ми не є з Богом, ми дивимось на обставини та людей з свого людського погляду,  бачимо з своєї перспективи, не завжди правдивої. І тільки молитва може нам показати Божий погляд на речі, тому не біймося докладати зусиль, щоб наша молитва ставала якіснішою, щоб ми постійно перебували з Богом і все більше підносили руки до Господа!

+Венедикт

Джерело:   Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар