П'ятниця 22-го тижня
Євангеліє
Лк.10,1–15: «Ідіть, ось я посилаю вас, як ягнят між вовки»
Дуже важливо пам’ятати, що наше народження – історичне і географічне,
не є випадковим. Бог хотів, щоб я народився в певній нації, в певному
історичному моменті. Саме Бог помістив мене в тих чи інших обставинах.
Бог мене «послав» сюди. Тому мусимо усвідомлювати те Боже післанництво. А
коли Бог посилає, про що він каже сьогодні в Євангелії, то дає нам силу
жити і діяти в цих обставинах.
Тому коли у нас буде ця свідомість і розуміння Божого
післанництва, це завжди буде сповняти нас певністю, щоб мати цю відвагу –
через будь-які обставини йти. Пам’ятаючи, що Бог завжди зі мною і Саме
Він хоче мене тут бачити.
Апостол
Кол.4,10–18: «Він завжди змагається за вас у молитвах»
Так багато людей ставить нам Бог на нашій життєвій дорозі: і
тих, які нам приносять радість, і тих, які приносять смуток. З одними
нам приємно спілкуватись, інші для нас є тягарем. Однак не даремно
посилає нам їх Бог. Кожна людина дає нам можливість послужити їй, як
Господові. Коли ж не можемо допомогти їм через брак фізичних, фінансових
можливостей, чи неприязні поміж нами і людьми, яких стрічаємо, то маємо
можливість завжди молитися за них.
Апостол вчить нас обстоювати інших в молитвах, віддавати їх Богові.
Це одне з наших завдань і покликань. Бо, навіть за найбільшого бажання,
своїми лише зусиллями, порадами, грішми не завжди можемо вирішити
проблеми і потреби людей, які є довкола. Але коли будемо віддавати їх Господові в молитві, то Він зуміє влаштувати все якнайкраще.
+Венедикт
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар