Вівторок 22-го тижня
Євангеліє
Лк.9,23–27: «Коли хто хоче йти за мною, хай зречеться себе»
Кожен з нас має свої плани в своєму житті, що робити, щоб
почуватися щасливим. І навіть якщо ми до кінця не певні, чи дійсно те,
чого ми хочемо, зробить нас щасливими, все одно постійно чогось
прагнемо.
Для справжнього ж щастя треба, щоб початком і кінцем всього в
нашому житті була Божа воля. Бог є Альфа і Омега, початок і кінець. Тому
важливо цю Божу волю пізнавати.
І якраз відречення себе – це шукання не того, що я хочу, але того,
в чому є Божа воля. Бо ж Божа воля це найкраще добро для нас, бо ж Бог
лише знає що є правдивим добром для нас. Пригадаймо, як Христос молився,
то спершу висловив свою позицію, а тоді сказав: «Хай буде Божа воля!» Отож,
в кожній життєвій ситуації ми маємо право на свою думку, своє бажання,
але остаточним добром для нас мав би бути пошук Божої волі.
Апостол
Кол.2,20–3,3: «Думайте про горішнє, а не про земне»
Коли оцінити роки, місяці, дні, години нашого життя, можемо зауважити
скільки свого часу, старань і зусиль ми приділяємо земному. Погляньмо
навколо нас: гарні будинки, різні мистецькі речі, різні витвори людських
рук, це часто робота тих людей, яких уже давно немає разом з нами. Цей
приклад чудово ілюструє, в що ми вкладаємо свої зусилля і старання
щодня.
Звичайно, ми, які живемо на землі, мусимо вкладати свої зусилля в
земне, але з думкою про небесне. У Євангелії читаємо, що де наш скарб,
там буде і наше серце. Що це значить: земне триватиме декілька десятків
років, а небесне – вічно. Якщо будемо дбати більше про збирання скарбів
довкола нас тут, на землі, то в одну мить усе залишимо, а якщо дбатимемо
про те, щоб здобути Царство Небесне, матимемо той Скарб усю вічність.
Задумаймось сьогодні: де ми збираємо собі скарби – на небі чи на
землі? До чого ми докладаємо найбільше своїх зусиль і старань, на що
витрачаємо свій дорогоцінний час? І хай наші скарби на Небі
примножуються щодня!
+Венедикт
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар