Вівторок вісімнадцятого тижня
Євангеліє
Лк.3,23-4,1: «Дух повів його в пустиню»
Часто, маючи ту чи іншу свою поставу, ми не замислюємося що вона
впливає не раз від чиїхсь почутих думок, чи ідей, або книжок, які
прочитали. Й так буває, що суттєві підходи в нашому житті ми базуємо на
несуттєвих, незначних речах.
Сьогодні Євангеліє вказує нам на фундамент нашого життя, а це – пізнавати Божу волю.
Божа воля вже відома, нам потрібні лише зусилля і час, щоб її для
себе відкривати, пізнавати і нею жити. Маємо всі ми пізнавати Господа,
щоб Святий Дух нас провадив у ті місця, в ті середовища, які є правдиво
добрими для нас.
Тут не йдеться про те, що є кращим для нас, що ми собі надумали і
вирішили. Бо не раз чогось прагнемо, то досягаємо і воно нас не тішить.
Дуже важливо для нас усвідомити, що початком і кінцем всього в нашому житті є пізнавати і чинити Божу волю.
Апостол
Еф.5,20–26: «І дякуйте за все завжди Богові й Отцеві в ім’я Господа нашого Ісуса Христа»
Дякувати за все завжди Богові… Як би нам хотілося багато змінити в
своєму житті, а тоді дякувати, змінити інших людей, близьких і чужих, а
тоді за них бути вдячними Господові... Як ми уникаємо неприємних
ситуацій, бунтуємо проти обставин, а дуже очікуємо, сподіваємося на
добре життя, за яке можна дякувати…
Але сьогодні Євангеліє говорить дуже ясно: за все дякуйте! Саме цими
словами закінчив своє земне життя Іван Золотоустий, коли сказав: «Слава
Богу за все!» Вміймо побачити, що Бог, Який є любов’ю, все посилає в
наше життя для нас з любов’ю. Вміймо побачити за всім Бога в нашому
житті. Не лише обставини, не лише людей, не лише події, але Господа,
Який завжди присутній. Ця подяка в нас буде виринати лише тоді, коли в
нас буде розуміння, що за всім у нашому житті стоїть Бог і Його любов.
+Венедикт
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар