Вівторок дванадцятого тижня
Євангеліє
Мр.1,16-22: «Ідіть за мною, я зроблю вас рибалками людей. І вмить, покинувши мережу, пішли слідом за Ним»
Цей випадок оповідає про Петра і про Андрія, про Якова та Івана,
показуючи їхню рішучість, адже коли Бог їх покликав, вони відразу пішли,
не задумуючись, як наголошує Євангеліє для перших двох апостолів і для
наступних двох.
Це дуже важливо – вслухатися в те, до чого нас Бог кличе в дану
хвилю, даний момент нашого життя. Бо немає такої хвилі, щоб Бог нас не
кликав, не потребував нас, не надіявся на нас. І тому дуже важливо
завжди бути в Його розпорядженні.
Треба вдивлятися в обставини нашого життя, бо саме через ці
обставини Бог до нас промовляє, вказує, до чого Він нас кличе, яке
завдання, яку місію хоче нам поручити. І коли ми пізнаємо, що Бог до нас
промовляє, не маймо ніколи страху чи боязні робити ці кроки, але
відважно слідуймо за Господом.
Апостол
2Кор.5,15–21: «Ми ж посли замість Христа, немов би сам Бог напоумлював через нас»
Коли ми вдумаємось в ці слова, бачимо, яку відвагу мав апостол Павло
говорити такі слова, що апостоли немов би посли від Христа, що сам
Господь напоумлює через них свій народ. Апостоли мали свідомість, що Бог
покликав їх, щоб вони звістували Царство Небесне, щоб вони свідчили про
Бога кожній людині, яка постане на їхній життєвій дорозі.
Однаковою мірою це стосується кожного з нас. Кожний, хто є охрещений в
ім’я Пресвятої Тройці, хто миропомазаний, хто сповідається і
причащається, теж є послом від Бога. І ми самі собою являємо, яким є
християнство. Бо люди по нас пізнають, яким є наш Господь. Тож у будь-які життєві обставини і ситуації пам’ятаймо, що ми є посли від Господа!
+Венедикт
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар