Четвер десятого тижня
Євангеліє
Мт.21,43-46: «Тому кажу вам: Відніметься від вас Царство Боже й дасться народові, що буде приносити плоди його»
Щиро кажучи, ми ніколи не усвідомлюємо, що маємо в своєму житті якусь
особливу місію, покликання, завдання. Як не прикро, але так з нами є.
Однак кожна людина мала б принести плоди в своєму житті. Тому Господь
каже, що відніметься Царство Боже і дасться народові, що буде приносити
плоди його.
Кожен з нас спосібний принести плоди в своєму житті. І дуже важливо
для кожного з нас бути свідомим того, що я здатний, що я спроможний, що я
маю всі можливості приносити плоди, що я маю для цього все.
І кожна життєва ситуація, кожна подія, кожні обставини: милі чи не
милі, трудні чи не трудні, легкі чи проблематичні - є нагодою приносити
плоди. І тому ми або приносимо плоди, або їх не приносимо. Не буває
ситуацій нейтральних, як ми себе дуже часто тішимо. У кожній життєвій ситуації Бог очікує і сподівається, щоб ми приносили плоди.
Апостол
2Кор.1,1–7: «Бо як маємо в нас надмір Христових страждань, так є в нас через Христа й надмір утішення»
Дуже важливо бачити за всім, що діється в нашому житті, Бога.
Звичайно, в нашому житті ми хочемо, щоб було якомога більше гарних
миттєвостей, шукаємо тих чи інших приємних ситуацій, подій. А зворотно,
коли приходять труднощі і проблеми і клопоти, ми їх уникаємо, хочемо,
щоб це якомога швидше пройшло. Але одне і друге є дане Богом.
Що б не відбувалося в нашому житті, будемо бачитись і зустрічатись завжди з Богом. Що
би не ставалося в житті, ми будемо розуміти, що це дає мені Господь, що
через це і в цьому приходить до мене Бог. Тоді ми навчимося приймати
Бога в радості та в горі!
+Венедикт
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар