Понеділок десятого тижня
Євангеліє
Мт.21,18-22: «Істинно кажу вам, що коли матимете віру й не завагаєтесь, ви зробите не тільки таке з смоковницею...»
Практично всі чуда, про які ми читаємо в Євангелії, відбуваються лише
тоді, коли в людей є віра. І бачимо, що за Христом ходили тисячі людей,
натовпи, однак, тільки одиниці зцілялися через віру. Так як діялось
тоді, так діється і тепер – віра для нас є тим знаряддям, яке забезпечує
наш зв’язок з Богом.
«Бог смертю смерть подолав і дарував нам життя вічне». І
наша віра допомагає нам це життя в Бозі приймати. Апостол Павло каже, що
все можливо для того, хто вірує. У Бога немає речей неможливих і,
образно кажучи, Бог узалежнюється саме від нашої віри, адже лише тоді
Бог може діяти в нашому житті. А коли придивитися до нашого життя і
нашої молитви, то дуже часто знаходимо Богові оправдання, чому Він нам
не дає того чи іншого; Бог не дає, бо я недостойний, бо я грішний. Бог не потребує нашого оправдання, Бог потребує нашої віри.
Апостол
1Кор.15,12–19: «А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша»
Апостол звертає фундаментальну й принципову увагу на подію
воскресіння Христового. Саме ця подія є каменем християнства. Для нас
Воскресіння є настільки важливим саме через те, що ми отримали надію
вічного буття. І через свою смерть і воскресіння Господь робить нас
учасниками життя вічного.
Основною ціллю в християнстві є вказати людині на життя вічне, якого вона стала учасником через смерть і воскресіння Ісуса.
Але чи ми свідомі цього і на скільки від цього змінюється наше життя.
Чи ми вповні використовуємо цю нагоду прилучитися до вічності?
+Венедикт
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар