Четвер 2-го тижня після П’ятдесятниці
Євангеліє
Мт. 8,23–27: «Рятуй, Господи, ми гинемо!»
Можливо, ці ж самі слова чи подібні до них, є в наших молитвах, коли ми
звертаємось до Бога. З’являється якась трудна ситуація, падіння,
помилка, невдача, гріх, складаються непрості обставини, коли, здається,
немає виходу, і ми опускаємо руки, розчаровуємося, впадаємо в знеохоту.
Виглядає, ми маємо віру, ходимо до храму Божого, сповідаємось,
причащаємось, і часто саме в цих складних обставинах бачимо, наскільки
наша віра, чи, радше, довіра до Бога, є слабкою. Ми часто забуваємо, що
Христос є з нами завжди. Навіть коли нам видається, що Він не знає
ситуації в якій ми перебуваємо, як здавалося апостолам, коли Ісус спав.
Треба вміти за всім, що відбувається, побачити присутність Божу.
Пам’ятаймо, що Ісус з нами повсякчасно. І недаремно Він говорить, що жодна волосинка з голови не впаде без Божої на це волі. Вміймо пам’ятати, що в будь – яких важких ситуаціях з нами завжди Бог!
Апостол
Рим. 5,10–6: «Бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю його Сина, то тим більше тепер, примирившися, спасемося його життям»
Коли подивитись на наші стосунки з Богом, бачимо, які вони не
рівнозначні. З нашого боку – скільки ми чинимо гріхів, зраджуємо Бога,
відступаємо від Нього, а з Божого – Бог завжди є вірний нам. Ісус помер
за нас, коли ми ще були грішниками, Він дав нам Свою любов і спасіння
завдатком. Примирив нас з Отцем, коли ми були на боці гріха, і так через
Свою смерть і воскресіння зробив нас учасниками Життя Вічного.
У кожну хвилину свого життя пам’ятаймо, що ми вже примирені з Богом через Його смерть і воскресіння. Бог
любить нас, не зважаючи на наше життя і вчинки. Коли ми це усвідомимо,
що ми отримали від Господа і якою ціною, то не захочемо ніколи більше
чинити гріха.
+Венедикт
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар