Римо-катол.: 6 грудня (довільний спомин)
Греко-катол.: 19 грудня
Святий Миколай народився у грецькому місті Патри
близько 270 р.н.е. і був «дитям молитви» – єдиною дитиною заможних
батьків, які дуже прагнули дитини. Для сьогоднішніх людей найважливішим
може бути не те, що з єпископа Мир Лікійських зробили «санта-Клауса», а
те, що багаті батьки, випросивши в Бога дитину, не виховали її
самозакоханим заможним егоїстом. Майбутній святий з дитинства був
щедрий, а успадкувавши майно батьків, охоче ним ділився. Чи не
найвідомішим є переказ про те, як він підкинув гроші для посагу трьом
дочкам зубожілого шляхтича (ця історія відома нам завдяки Данте). Ставши
єпископом у м. Міри (нині Дамре), був добрим і щедрим управителем своєї
Церкви. Не цурався заступатися за людей перед світською владою: згідно з
переказом, св. Миколай особисто подався до імператора Костянтина
просити помилування для трьох юнаків, засуджених на смерть. Також не
цурався особисто служити ближнім своїм: під час чергової епідемії
послуговував хворим, не зважаючи на ризик для свого здоров’я. Папа
Григорій І Великий пише у своїй біографії цього святого, що Миколая було
ув’язнено за часів Діоклетіана і що він був звільнений після виходу
Міланського едикту 313 року. Єпископ Мир Лікійських встиг узяти участь у
Нікейському Соборі 325 року, де було засуджено погляди Арія.
Відійшов до Господа по нагороду 6 грудня, але невідомо точно, якого
року (між 345 і 352). Тіло його до 1087 року спочивало в Мірах, а потім
було перевезене до Барі, де лежить і понині. Як допомагав людям за
життя, так і по смерті залишається заступником мало не в усіх потребах
підряд: є покровителем дітей, дівчат, незаміжніх, наречених, самотніх
жінок, рибалок, мореплавців, пекарів, кондитерів, бондарів, мельників,
ув’язнених, нотаріусів, паломників тощо.
Джерело: КРЕДО
Немає коментарів:
Дописати коментар