Роздуми над Словом Божим на понеділок XVII Звичайного тижня, рік ІІ
Кожна людина прагне до кращого і намагається осягнути якнайбільше
(кількісно) та якнайкраще (якісно). Для християн Царство Небесне
це мета, до якої ми прагнемо, перебуваючи на землі, оскільки воно
уособлює наше внутрішнє бажання до прекрасного. Ми віримо, що Царство
Небесне — досконале.
Постає логічне запитання: де ж я можу його знайти?
У сьогоднішньому Євангелії Ісус говорить до нас притчами про гірчичне зерно та закваску до тіста.
Чому для пояснення Царства Божого Ісус обрав зерно гірчиці? Відомо, що
гірчичне зерно одне з найменших серед усіх відомих зерен. Проте, попри
дрібний розмір, це зерно виростає у рослину такої висоти, що навіть
птахи на її гілках можуть звивати собі гнізда! Виходить, що найменше
зерно, яке ми можемо не помітити, якщо не шукати спеціально, має
потенціал розростися більше, ніж інші. Варто лише, аби це зернятко
потрапило у благодатний ґрунт нашого серця.
Господь відразу закладає в нашу душу це невеличке, але перспективне
зернятко Царства. У повсякденній біганині існує велика загроза не
помітити його серед величезної кількості інших зерен, більших,
витонченіших і гарніших на перший погляд. Господь нас закликає бути
уважними та знайти у собі це зернятко, яким Він кожного з нас обдарував,
і лише від нас залежить, чи стане воно великим гарним деревом, чи так і
залишиться непоміченим та забутим.
Далі Господь порівнює Царство Небесне з закваскою. Чому саме таке
порівняння? Воно теж невипадкове. Аби замісити вдале тісто, самої муки
замало, необхідно також мати один невеликий, але дуже важливий
інгредієнт: закваску. Окремо один від одного вони не мають великої
цінності, проте разом… Якщо їх поєднати й дати змогу настоятися і
проникнути один в одного, ми дістаємо зовсім інший, новий продукт нової,
кращої якості. Власне, ці якісні зміни відбуваються й у нашому житті,
коли ми дозволяємо Богу проникати у нього повністю та без жодних
обмежень.
Царство Небесне не є чимось далеким і недоступним!
Варто лише бути уважними, насправді прагнути знайти і пізнати ті зернята любові, що наш Господь уже посіяв у кожному з нас. І тоді неодмінно ці зернятка Царства Небесного з величини гірчичного зерна розростуться в дерево та якісно змінять наше життя, так, як закваска змінює борошно. Потрібно тільки справді цього бажати!
Фото: plast.org.ua
Джерело: КРЕДО
Немає коментарів:
Дописати коментар