Роздуми Над Словом Божим на четвер ХIV звичайного тижня, рік ІІ
«Оздоровлюйте недужих» (Мт 10:8). В грецькому тексті слово «недужі»
виражено словом «астхенУнтас», що також означає бути слабким духом,
немічним; бідувати, потребувати. А оздоровлення грецькою «тхерапЭутэ»,
також можна перекласти як «зцілювати, служити, поважати, піклуватися».
Не всі з апостолів були професійними лікарями, не так ґрунтовно
розумілися на медицині, але були послані Ісусом з такою місією. І у наш
час не усе залежить від професійності лікарів, адже лікарі лише
намагаються лікувати, як можуть, але зцілює тільки Господь.
Так само і ми покликані до цієї місії. Можливо, це є трохи амбіційно
називати нас «терапевтами душ», але коли ми служимо одне одному,
співчуваємо чиємусь горю, підтримуємо у нужді, піклуємося про рідних, —
ми насправді зцілюємо їхні серця. Бог від початку покликав людину жити у
спільноті, у спілкуванні. «Не добре бути чоловіку самотнім. Створю
йому поміч, подібну до нього» (Бут 2:18). «Двом ліпше, ніж
одному… Бо як упадуть, один одного підніме. Горе ж одному, як упаде, і
нема нікого, щоб його підвести.» (Проп 4:9-10). Церква — це «тіло,
складене і надійно злучене всякими зв'язками… дає зріст тілові на
розбудову самого себе в любові.» (Еф 4:16). У Бога немає випадковостей.
Всі ми опинилися у певному місці проживання, місці праці, навчання,
служіння, — там, де ми потрібні. Там є джерело нашого розвитку і
можливість допомогти оточуючим. Свідченням віри, підтримкою, розрадою.
Під час кожної такої «випадкової» зустрічі, можемо запитати Бога так:
«Господи, покажи, як Ти хочеш, щоб я попіклувався про цю людину? Дозволь
йому побачити у мені Тебе». Хто знає, що задумав Господь і як він може
використати тебе для врятування душі цієї людини…
Всі ми є членами одного тіла Христового, Його Церкви, і кожен із нас
може привносити в тіло Христове щось своє, що необхідне для зростання
іншої людини. «Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре…
з переповненого серця говорять його уста.» (Лк 6:45). Коли ми служимо
ближнім — ми служимо Господу.
«Даром прийняли, даром давайте» (Мт 10:8). Кожен може послугувати,
ділитися даром, який має. (пор. 1Пет 4:10-11). Дар (або уміння) утішати,
допомагати – один з дарів Святого Духа. (пор. Рим 12:8). «Прагніть
(досягайте, бажайте, дбайте) про більші дари і я відкрию для вас кращу
дорогу» (пор. 1Кор 12:31).
Не залишайте ближнього без своєї братньої опіки, потіхи. Господь, у відповідь, потішить і вас.
Джерело: КІРІОС
Немає коментарів:
Дописати коментар