Після Одеси релікварій із мощами св.Йоана Боско був перевезений до столиці України.
Учора, 3 квітня, на вечірню св.Месу в київському співкафедральному
храмі св.Олександра зібралося повно люду, як на недільну урочистість.
Передслужив на цій св.Месі архиєпископ Києво-Житомирський Петро Мальчук.
А серед вірних було немало батьків із дітьми та бабусь з онуками. Так,
звісно, Дон Боско – заступник у молитвах про складну та проблемну
молодь. Звісно, хочеться висловити сподівання, що та молодь і діти, які
до храму на цю зустріч прийшли, зовсім не є проблемними, і такими не
стануть, підростаючи далі…
З реліквіями вірні Католицької Церкви стрічаються не так уже й рідко:
шерег наших храмів, наприклад, мають реліквії Святого Хреста; в
«сусідньому», за дві з половиною станції метро, храмі св.Миколая є
реліквії св.Миколая Мирлікійського, а в тій самій Одесі, скажімо, – на
двох бічних вівтариках храму Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії
реліквії блаж.Йоана Павла ІІ і св.Фаустини Ковальської.
Однак релікварій з мощами св.Йоана Боско насправді вражає і привертає
увагу. Бо він виконаний у дуже специфічний спосіб. Це не звична для
багатьох міні-монстранція з часточкою чогось там у центрі (клаптика
тканини, щіпочки абощо). Це велика скляна «труна», в якій лежить
скульптура, виконана у повний людський зріст, і вбрана в богослужебний
одяг, як належить священикові.
Отець Віталій Кривицький SDB, який є головним промотором урочистого
паломництва цих мощей Україною, розповів, що насправді салезіани не
возять по світу нетлінне тіло свого засновника (хоча воно так і
виглядає). Дон Боско не має нетлінних мощей. Це копія надгробної
скульптури, яка знаходиться у Турині, де сам святий похований. Для
перегринації, запланованої в рамках підготовки до 200-річчя з дня
народження св.Йоана Боско, салезіани мають свою програму. Ювілей настане
у 2015-му, за три роки, а до цього є час на підготовку. Отже, цей рік –
перший за планом: він присвячений біографії святого. Другий рік
підготовки буде присвячений його педагогіці, а третій – його духовності.
Цей релікварій, зазначив о.Віталій, – не єдиний у світі: ще один, також
із мощами святого всередині, виготовлено як звичайну скульптуру. Бо
реліквії мандрують усім світом, і далеко не в кожній країні тамтешня
культура дозволяє ввозити реліквії у вигляді прозорої труни… втім, для
суті справи це нічого не міняє. Бо ті, хто приходить молитися, не є
якимись язичниками (або принаймні, зовсім не повинні ними бути) і не
поклоняються самому тілу чи його часткам, лежачому чи стоячому
зображенню. Як не раз підкреслював о.Віталій – і як виразно зазначено в
спеціально підготовленій до перегринації брошурці, – християни не
поклоняються самим по собі мощам, але Богові, який дає нам святих і
вислуховує їхні молитви.
У скульптурі, що зображає св.Йоана Боско, вміщено (у грудях) його праву
долоню. Це долоня священика, яка благословляла, вітала, яку він давав
цілувати. Або не давав, – зазначив окремо о.Віталій, бо це був такий
педагогічний метод Дона Боско: не дозволяти цілувати руку священика
тому, хто погано поводиться…
Сподіватимемося, що ті, хто приходить цими днями на молитву до великого
Отця і Вчителя молоді, поводяться добре і моляться щиро. Тоді Дон Боско
підтримає їхні інтенції своєю помічною долонею, а Бог його радо
вислухає, як робив це і за його життя.
Про самого святого і його зв’язок з Україною, ба навіть про чуда, які
вже відбуваються у зв’язку з цим паломництвом, о.Віталій Кривицький
говорив у проповіді.
Молитви при релікварії тривали до 23.00, а наступного дня – із 6.00
ранку. Програма перебування дорогоцінних реліквій в Україні доволі
жорстка і насичена. Попереду ще багато місцевостей, спільнот і храмів.
До 11 квітня ще є змога зустрітися
зі св.Йоаном Боско у його мощах і за його заступництвом просити Бога за
наших дітей і підлітків, аби завжди були щирі та щасливі перед
Всевишнім.
Фото: Ecclesia Catholica St. Alexandri
Джерело: КРЕДО
Немає коментарів:
Дописати коментар