25.04.2011р. Б. / За приготуваннями до свята люди забувають про суть Великодня

Львів – Українське суспільство дедалі активніше перетворюється у суспільство споживачів, забуваючи про суть Великодніх свят. Чи можливо при зростаючому культі споживацтва зберегти духовність християнських празників?

Уже стало традицією для туристів проводити Великдень у Львові. Бо тут ще можна відчути дух свята, кажуть гості міста. Храми по містах та селах переповнені вірними, гарно прикрашені великодні кошички, у Шевченківському гаю водять гаївки, у галереях представлені великодні виставки, а також працює великодній ярмарок. Однак щороку усе більше свято зосереджується на торгівлі та застіллях.

Воскресіння – фундамент віри

Кожен має своє бачення і розуміння церковного свята, зауважив у розмові протосинкел Івано-Франківської єпархії УГКЦ Олег Каськів. Священик спілкується і допомагає багатьом вірним. Багато людей розуміють, що Христове Воскресіння – це фундамент віри. Жодна людина не може перемогти смерть, так як це зробив Христос. Воскресіння стало доказом, що Ісус – Син Божий і над цим важливо замислитись.

«Дехто нав’язує, що до Воскресіння потрібен новий одяг, багаті столи, гучні банкети, а ще й надлишок горілчаних напоїв. Але усе це не є основою свята Воскресіння Христового. Свято Воскресіння – це прославлення Воскреслого Христа, який задля нас людей помер і воскрес, а також показав, що так, як Він воскрес, воскресне кожна душа. Я бажаю усім розумно провести свято», – каже отець Олег.

Під час свят потрібно пам’ятати і про тих людей, що потребують допомоги, хто опинився за межею бідності. Отець Олег Каськів просить вірних робити пожертви з великодніх кошиків для сиротинців, інтернатів, самотніх людей. Українці щирі по своїй природі і подають на милостиню, зауважив священик.

«Дорога християнського життя – це дорога через смерть до життя»

«Ціле християнське життя – це дорога з гріха до благодаті, це шлях, що його найкращим образом є Воскресіння Христа, це дорога з гробу до життя, зі смерті в життя. Тобто, дорога християнського життя – це дорога через смерть до життя», – писав у своєму Пастирському посланні до вірних з нагоди Великодніх свят 12 квітня 1936 року митрополит Андрей Шептицький. А в своїй останній Великодній проповіді, промовленій весною 1944 року за кілька місяців до смерті, Слуга Божий закликав до церковної єдності, до віри та любові.

Галина Терещук

Джерело:

Радіо СВОБОДА