14.11.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Субота 24 тижня 

Євангеліє

Лк.9,1–16:  «Дав їм силу і владу над усіма бісами»

Бачимо, що у дуже багатьох життєвих ситуаціях ми розгублені та непевні себе, носимо в собі страхи, пережиття, а натомість забуваємо про Божу присутність, що все можливо для того, хто вірує, забуваємо, що ми – хрещені, ті, «що в Христа хрестилися і в Христа зодягнулися», що ми маємо печать Духа Святого, що отримали ми Духа Божого.

Тому, пам’ятаючи про все це, маємо здобувати силу того Бога, в ім’я Якого ми хрещені, в ім’я Якого зодягнулися, маємо пізнавати в собі того Духа, Якого ми отримали. Бо силу чинити чесно і справедливо, поводитись правильно і жити по-християнськи ми в собі маємо.  Лише мусимо її в собі відкрити, пізнати і жити вірою в те, що Бог нас зробив переможцями в собі.

Якщо відшукаємо той скарб в собі, якого ми є повні, то з нашого життя зникне страх, непевність і пережиття!

---

Апостол

2Кор.11,1–6:  «Хоч я і неук словом, але не знанням»

У сучасному світі, розвиненому, технологічному, комп’ютеризованому, люди хочуть здобувати все більше знань, більше сповнятися розумінням всього, вміти передати інформацію якнайточніше і якнайшвидше. Однак той самий засіб, що розвиває людину, дає розуміння, як жити в світі, може і шкодити, якщо неправильно його використовувати. Як ножем можна нарізати хліба і нагодувати голодного, а можна вбити людину. Атом може давати енергію, яка буде на користь людині, але є атом – який вбиває людину. Тому одна річ, коли ми здобуваємо знання, а інша – як ми з цими знаннями далі живемо.

Тому апостол вказує, що хоч він і неук словом, тобто часто немає потрібних людських слів, але має знання про Бога. І для кожного з нас важливо, перше, мати ці знання, мудрість, те що ми осягнули, здобули, а друге – вміти це правильно використовувати для добра як нашого, так і інших людей.

+Венедикт

Джерело:   Воїни Христа Царя

13.11.2015р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

П'ятниця 24 тижня 

Євангеліє

Лк.12,2–12:   «Кожного, хто визнає Мене перед людьми, то Син Чоловічий визнає такого перед ангелами Божими»

 Іноді коли більше починаємо пізнавати християнство, правди віри, в нас з’являється роздвоєність: з одного боку, ми не хочемо позбуватися того стилю життя, яким жили раніше, не прагнучи виявляти своє християнство, з іншого – ми вже знаємо багато про Бога і відчуваємо цей обов’язок, немовби заклик Христа визнавати свою віру перед людьми. І слідувати за цим закликом не завжди просто, бо віру свою ми можемо виявляти тільки тоді, коли нею почнемо жити.

 Це так як з іноземною мовою, ми навчимося говорити нею тільки тоді, коли її пізнаємо. А тією Божою мовою, мовою любові, прощення ми можемо говорити лише тоді, коли будемо більше і глибше пізнавати Бога. Коли ми будемо глибше з Богом, тоді зможемо невимушено давати свідчення того Бога, Якого ми пізнали, Якого відкриваємо, свідчення цього Бога для людей, яких зустрічаємо на своїй життєвій дорозі!

---

Апостол

1Сол.5,9–13,24–28:  «Щоб ми, чи чуваємо, чи спимо, разом з Ним жили»

Наше свідоме життя відбувається вдень. Ми завжди провадимо якусь діяльність: вчимося чи працюємо. Вночі ми відпочиваємо, ми стаємо немов би несвідомі, коли засинаємо, а вранці знову народжуємось до нового дня, щоб робити свідомі вчинки.

Апостол нам вказує, щоб ми, чи чуваємо вдень, чи спимо, завжди були разом з  Господом, жили Ним. Як це може бути? Насправді, це дуже просто. Як в людському житті, ми здобуваємо певні знання, вивчаємо, до прикладу, якусь мову, то навіть коли засинаємо, всі знання залишаються з нами, бо прокидаємось вранці й знову їх використовуємо.

Якщо ми серед дня є з Господом, то і вночі Господь є з нами. Якщо ми серед дня сповнюємо свій дух Богом, то і вночі наш дух здатний чувати і відповідати на Божий заклик, бо Господь весь час перебуває з нами. Ми себе наповнюємо не на одну мить, але на усе наше життя, а коли воно закінчиться на землі, то перейде у вічність!

+Венедикт

Джерело:   Воїни Христа Царя

13.11.2015р. Б. / Кардинал Мюллер представив «Католицьку догматику»

Католицька догматика є науковим, повним і систематичним описом правд віри і є основою усіх теологічних дисциплін; своє джерело вона має в об’явленні – говорив під час четвергової презентації своєї книжки в приміщенні Конференції єпископату Польщі кардинал Герхард Людвіг Мюллер.

Кардинал Мюллер, префект Конгрегації науки віри, наголосив, що «головним завданням догматичної теології є представлення добровільного самооб’явлення Бога в Ісусі Христі разом із духовним і етичним відношенням людини до її світу». Він також додав, що догматика є основою усіх теологічних дисциплін.

«Її пізнання має основоположний характер для католицького знання, формації і для практичного життя. Тому хоча б частковий рівень пізнання догматики є корисний і навіть необхідний для дослідників теології. При цьому, цей обов’язок не применшується у віруючого, як окремої особи, лише до знання і розуму, а охоплює також його вільну волю прийняти це ж об’явлення Бога, а в результаті – застосувати його у своїй поведінці, діяльності і житті», – наголосив кардинал Мюллер.

Присутній на презентації о.проф. Кшиштоф Ґужджь наголосив, що кардинал Мюллер є представником течії класичної теології, вільної від релятивізації та постмодерних і ліберальних впливів. «В запеклих сучасних суперечках між «сучасною» теологією і класичною, він уникає односторонності і редукціонізму, а його спосіб викладу є сучасним і водночас  продовжує суто ортодоксійну науку», – наголосив проф. Ґужджь.

Як він додав, «Католицька догматика», як і уся теологічна творчість кардинала Мюллера, «має запах Христового духу, духу Церкви і духу людини». «Вона має запах правдивості, реалізму, Євангелії і присутності Господа, сили творчого слова, допитливості і чіткості думок, безпомилкової коректності, а також поваги до інших думок»,- зазначив о.проф. Ґужджь.

На його думку, книжка стане в пригоді всім, хто захоче ознайомитись з суттю католицької теологічної і релігійної думки.

Джерела:    wiara.pl

Воїни Христа Царя