06.12.2014р. Б. / Патріарх УГКЦ – захисникам на передовій до Дня ЗСУ: Ви сьогодні є нашими ангелами-хоронителями (+video)

Патріарх Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав до Дня Збройних Сил України, який відзначають 6 грудня, скерував особливі слова привітання до тих, хто знаходиться сьогодні на передовій: «Ви сьогодні є нашими ангелами-хоронителями. Ви сьогодні виконуєте святу справу – захищаєте свободу і незалежність України».

У своєму відео-зверненні з нагоди цього дня Блаженніший Святослав зауважив, що «можливо, цього року ми вперше усвідомлюємо, наскільки важливою є місія покликання захисника Вітчизни», оскільки цього року святкуємо це свято у військових обставинах.

«Ми сьогодні, – звертається Архиєрей до всіх військових України, – особливо молимося за вас. Уся наша Церква скеровує усю свою увагу, свої сили, свою молитву до Господа Бога. Ми обіцяємо, що будемо вас всіляко підтримувати. Усім тим, чим сьогодні живе Україна, все те вона сьогодні віддає вам, нашим захисникам. Ми сьогодні просимо Бога, щоб дав вам перемогу, бо знаємо, що ми разом з вами є на стороні добра і правди».

«Нехай Всемилостивий Господь береже і захищає вас. Нехай Його небесне військо на чолі з Архистратигом Михаїлом будуть разом з вами. І нехай Боже благословення Отця і Сина і Святого Духа спочине на всіх вас», – побажав Глава УГКЦ нашим захисникам.

Джерела:   Департамент інформації УГКЦ

Воїни Христа Царя

06.12.2014р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Субота 26 тижня

Євангеліє

Лк. 9, 57–62

 «Іди за мною!»

 Християнство завжди очікує від людини радикалізму. Христос каже: «Кажіть: так-так, ні-ні», або вказує: «Не будьте літеплі: або гарячі, або холодні». 

 Ми часто привчаємося жити християнською культурою, молитися, ходити до церкви, ну і сповідатися, причащатися. І десь в серці ми ділимо своє життя на церковне і, як часто кажуть, на особисте. Але Бог очікує від нас, що ми будемо іти за ним у всіх обставинах свого життя. Не тільки в церкві під час Святої Літургії! Бог хоче, щоб ми були вірні Йому всюди, щоб ми йшли за Ним повсякчас, щоб виконували Його заповіді і жили за Євангелієм кожної миті нашого життя. Тому від християнства не можна взяти відпустки, поїхати на вихідні чи зробити перерву...

 Християнство у нашому житті або є, або його нема. Християнства не буває наполовину.  

---

Апостол

Гал. 3, 8–12

«Праведний з віри буде жити»

Що є віра? Це уповання на Бога у будь-яких обставинах, довіра до Господа, що все Він допускає тільки для нашого добра. Наші життєві обставини завжди ставлять пробу нашій вірі, виявляють те, наскільки ми покладаємося на Бога у різноманітних обставинах.

Усе наше життя є пробою нашої віри, і що складніша ситуація, то легше виявити наскільки сильною є наша віра. Тому завжди дбаймо за свою віру, пильнуймо своє серце, щоб повсякчас уповало і покладалося на Господа.

Пригляньмося до нашого життя: скільки разів ця віра спрацювала і тоді дала свої результати. Наше життя дає нам досвід, що покладатися на Бога варто, та цю довіру до Бога треба в собі розвивати. Що більше будемо покладатися, вірити, то більше наша віра буде зростати. Йдімо крок за кроком, відтак малими кроками дійдемо до великої віри!

+Венедикт

Воїни Христа Царя

05.12.2014р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

П'ятниця 26-го тижня

Євангеліє

Лк.16, 15–18; 17, 1–4

«Бог знає серця ваші; бо що в людей високе – осоружне Богові»

Коли уважніше приглянутись до життя кожного з нас, то мусимо визнати самі собі, щиро і відверто, що зазвичай нашою поведінкою керують зовнішні обставини. Це значить, що нам важлива думка людей – що вони скажуть, нам важливо, як ми будемо виглядати, як нас будуть сприймати, що нам буде доброго чи поганого від конкретного нашого вчинку...

Саме тому у нашому житті ми часто граємо ролі, іноді інші навіть можуть цього не зауважити. Але Євангеліє нам сьогодні каже, що Бог знає наші серця. Для Бога дуже важливо, що ми носимо в серці. Звісно, не так легко нам змінитися, перестати грати роль. Однак якщо будемо шукати і досвідчувати у своєму серці Бога, щораз більше питати, що Бог хоче від мене, як Бог дивиться на цю ситуацію, то і думка про те, щоб подобатися іншим, з часом перестане нам дошкуляти.

Мусимо собі щиро сказати, що для нас дуже часто важливіша не думка Бога, але думка людей. Але люди думають сьогодні так, а завтра – інакше. А Бог завжди є сталий і незмінний. І коли ми живемо в цій сталості, незмінності Божій, то для нас неважлива думка оточуючих: сьогодні вони нас похвалили, завтра – скартали, але для нас щораз важливішим буде ставати, як це сприйме Бог. 

Життя в правді – це те, що найбільше приносить людині щастя. Життя в правді приносить людині нормальне буття, бо вона не грає ролі, а є тим, ким Бог її створив. 

---

Апостол

1 Тим. 4, 4–8

«Бо тілесна вправа до дечого лише корисна, а благочестя на все корисне»

Часто наші стосунки з Богом ми будуємо на виконанні приписів і заборон, але Бог хоче від нас чогось більшого. Не лише вправляння у добрих вчинках, уникання заборон, різних тягарів, які ми на себе понакладали. Бог хоче, щоб ми жили в благочесті, в доброму, чесному житті.

Лише коли ми перебуваємо з Господом, Він відкриває нам, що таке благочестиве – чесне і добре життя. Бо наше щоденне життя показує, ким ми є в середині, ким ми є в реальності. Ми не можемо бути в близьких стосунках з Богом і поводитись, як ті, хто не знає Його. Позаяк Божа дитина покликана прославляти Бога своїм життям і кожним своїм вчинком.

Наше життя завжди і повсякчас засвідчує нам і тим, хто нас оточує, наскільки глибокі наші стосунки з Богом. Вміймо вчитись на власних помилках, падіннях і наближаймося щораз більше до Бога, саме тоді будемо сповнені правдивого благочестя.

+Венедикт

Джерело:    Воїни Христа Царя