14.09.2013р. Б. / «Не буває невинного пустослів’я». Папа прирівняв обмову до вбивства

Хто погано говорить про свого ближнього, той лицемір, який не має «сміливості поглянути на свої власні вади», – наголосив Папа Франциск у проповіді під час Служби Божої 13 вересня у резиденції Святої Марти у Ватикані. Пустослів’я має «злочинний вимір», бо кожного разу, як погано говоримо про наших ближніх, наслідуємо злочинний вчинок Каїна, – наголосив Папа.

 

На початку проповіді Святіший Отець повторив запитання Ісуса з нинішньої Євангелії: «Чому дивишся на скалку в оці твого брата, колоди ж у власному оці не відчуваєш?» Папа пригадав, що також і апостол Йоан у своєму першому посланні повчає: «Хто ненавидить брата свого, той у темряві, і в темряві він ходить». Хто судить брата свого, той крокує дорогою темряви. 

Святіший Отець підкреслив, що кожного разу, коли у своєму серці осуджуємо наших братів та сестер, або, ще гірше, коли погано про них говоримо з іншими, то стаємо християнами-людиновбивцями. «Коли ти погано говориш про твого брата, то вбиваєш його», – наголосив Папа, додавши, що у наш час, коли говоримо про війни і просимо миру, необхідною є поведінка навернення. Балаканина завжди має вимір злочинності; немає невинного пустослів’я. Наш язик створений, щоб прославляти Господа, а коли ми його використовуємо, щоб погано говорити про наших братів чи сестер, то, тим самим, ми його вживаємо для того, щоб вбивати Бога, Його образ у нашому ближньому. 

Єпископ Риму наголосив, що краще молитись за нашого ближнього чи розпочати якусь покутну практику в його намірі, потім можна й поговорити з особою, яка чимось провинилася, бажаючи їй допомогти, але в жодному разі не можна дозволити собі на пусті балачки про неї, на те, щоб говорити про неї погано перед іншими. «Просімо для нас, для усієї Церкви, благодаті навернення від злочинності балачок до любові, до поблажливості, до лагідності, до великодушної любові до ближнього», – сказав на закінчення Папа. 

За матеріалами: Радіо Ватикану 

Джерело:   КРЕДО 

14.09.2013р. Б. / Лицарі Святого Гробу Господнього приїхали до Рима

Сьогодні, 13 вересня, розпочалася проща до Рима рдену Святого Гробу Господнього. З нагоди Року Віри до Рима прибуло 3 тисячі кавалерів та дам Лицарського Ордену Святого Гробу Господнього в Єрусалимі.

 

Сьогодні вранці Великий Магістр Ордену кардинал Едвін О’Браєн відслужив для прочан Святу Месу в папській базиліці Santa Maria Maggiore. Ввечері в залі ім. Павла VI члени Ордену вислухають конференцію архиєпископа Ріно Фізікелли, Президента Папської Ради сприяння новій євангелізації, після чого матимуть зустріч з Папою Франциском. Паломництво закінчиться у неділю, 15 вересня, Службою Божою в папській базиліці Святого Павла. Члени Лицарського Ордену Святого Гробу Господнього в Єрусалимі також візьмуть участь у молитві «Ангел Господній» зі Святішим Отцем на площі Святого Петра. 

Паломництво цього Папського Ордену було випереджене іншою важливою подією, а саме Консультою (Радою), на яку кожні 5 років збираються члени Великого Магістрату – головного органу управління, як також провідники з 35-ти країн світу, в яких існують місцеві організації. Темою зустрічі, що відбувалася від 10 до 13 вересня, був перегляд статуту, деяких його норм, з метою його кращого пристосування до еклезіологічної ситуації, що розвинулася після Другого Ватиканського Собору, та до потреб часу. 

Лицарський Орден Святого Гробу Господнього в Єрусалимі, який своїм походженням сягає часів Середньовіччя та христових походів, був відновлений Папою Пієм ІХ у 1847 році, як мирянська організація, завданням якої є духовне зростання членів та підтримка Церкви у Святій Землі в широкому значення цього слова. Підпорядкований Апостольській Столиці, на сьогодні він нараховує близько 30 тисяч членів, поділених на Намісництва та Делегатури у 35-ти країнах світу. Хоч організація є мирянською, приблизно десяту частину її членів становлять духовні особи. Орденом управляє призначений Святішим Отцем Великий Магістр, а допомагає йому в цьому Магістрат та Рада Ордену. Варто зазначити, що протягом останнього десятиріччя члени ордену надали коло 100 мільйонів американських доларів для потреб Латинського Патріархату в Єрусалимі. Ці пожертви служать для відновлення та спорудження нових храмів, шкіл, лікарень, для підтримки родинних підприємств місцевих християн, щоб заохотити їх залишатися на батьківщині. 

За матеріалами: Радіо Ватикану 

Джерело:   КРЕДО 

13.09.2013р. Б. / Папа: споглядання Господніх Страстей — запорука любові

Сьогодні зранку, в четвер 12 вересня 2013 року, під час Святої Меси у римо-католицьких храмах читався уривок з Євангелія від святого апостола Луки, у якому Ісус Христос закликає тих, що Його слухають, любити своїх ворогів, чинити добро усім, молитися за тих, які нас зневажають, підставляти другу щоку.

 

За словами Святішого Отця, цей євангельський уривок вимагає від християнина «великих речей»: здатності прощати, великодушності, любові до ворогів… Є лише один спосіб виконати ці слова Ісуса: вдивлятись у Страсті Ісуса, в Його «покутну людяність», і наслідувати поведінку Пресвятої Богородиці. 

Саме Пречистій Діві Марії, з нагоди спомину — колись свята — Її Пресвятого Імені, Папа Франциск присвятив першу частину своєї проповіді. Він нагадав, що спершу це свято мало назву «Найсолодшого імені Марії», але з плином часу назва змінилася, хоча «солодкість» Її імені збереглася в молитвах. Папа підкреслив, що сьогодні ми потребуємо цієї «солодкості» Марії, аби зрозуміти науку Її Сина, який від нас вимагає важких речей: зокрема, любити наших ворогів, робити безвідплатне добро, позичати, не очікуючи назад нічого, підставляти другу щоку… Усе це у своєму житті пережила Пресвята Діва Марія, зазначив Святіший Отець, бо Вона мала «благодать лагідності, благодать смирення». Він підкреслив, що й святий Павло в уривку з Послання до Колосян запрошує християн одягнутись «у серце спочутливе, доброту, смиренність, лагідність, довготерпеливість» і прощення. 

Але як навчитися так поводитися, так жити? Святіший Отець наголосив: «Ми не можемо цього осягнути своїми силами… Це може у нас здійснити лише благодать». А ця благодать приходить до нас через споглядання Ісуса. «Тільки через роздумування про Христа, — підкреслив Папа. — Коли наші серця і розум з Ісусом-переможцем, який подолав смерть, гріх, сатану, все — тоді можемо робити те, про що нас просить Ісус і апостол Павло: бути смиренними, скромними, добрими, довготерпеливими, великодушними. Коли не дивимося на Ісуса, не перебуваємо з Ним, не можемо цього зробити. Це благодать — благодать, яка приходить від споглядання Ісуса». Нам необхідно постійно вдивлятися в Ісуса, бути з Ним, бо без Нього ми не здатні жити такою любов’ю. Це єдиний шлях осягнення такого ставлення до наших ближніх, а також до наших ворогів. В особливий спосіб ми повинні вдивлятись у Спасителя стражденного, роздумувати над Його смиренним мовчанням. На переконання Вселенського Архиєрея, таке споглядання є силою для християнина. Тільки так, завдяки нашому прихованому життю з Ісусом, можемо досягнути чеснот, про які Господь нас просить. «Іншого шляху нема». А все інше зробить сам Христос: Він доповнить усе те, чого нам бракує для життя в любові, до якої Він нас запрошує. «Думати про Його смиренне мовчання — нехай це буде твоїм прагненням. Він зробить усе решту. Він здійснить те, чого бракує. Але ти повинен робити так, щоби зберегти своє життя з Богом у Христі. Це робиться через споглядання людства Христа, його покутної людяності». 

Два полюси: «покутна людяність» Христа і «солодкість» Марії — ось орієнтири для життя християнина, аби жити так, як того від нас вимагає Євангеліє, сказав Папа під час відправлення Меси у Домі св. Марти. На переконання Папи, споглядання страстей Христових робить людину по-справжньою смиренною, тихою, доброю, великодушною і навіть ніжною.

 
За матеріалами: Радіо Ватикану , Ватыканскае Радыё 

Джерело:   КРЕДО