01.12.2012р. Б. / Бенедикт XVI: проблема французького католицтва - незнання змісту віри

До щирих зусиль з нової євангелізації закликав 30 листопада Бенедикт XVI групу французьких єрархів, що знаходяться у Ватикані з візитом "Ad limina apostolorum".

 

На його думку, проблемою французького католицтва є незнання сучасними віруючими змісту віри, яке носить подвійний характер: незнання особистості Ісуса Христа і незнання величі його вчення. Це явище приводить "нове покоління до нездатності зрозуміти історію і відчувати себе нащадками християнської традиції", зазначив Папа. Він нагадав, що саме ділення  вірою стоїть в центрі особливого року, який почався в Церкві і отримав назву «Року віри".

 

Святіший Отець назвав "обнадійливими" активність мирян у житті Церкви у Франції. "Миряни, разом з єпископами та священиками, є героями життя Церкви та її місії євангелізації", - зазначив Бенедикт XVI. За його словами, "вірні миряни є представниками  світу в Церкві і в той же час представниками Церкви у світі".

 

Папа дуже стурбований зниженням кількості священичих і монаших покликань у Франції. Він запропонував французьким єрархам мобілізувати всі доступні засоби, щоб "молоді люди могли почути голос Господа". А оскільки, сім'я є місцем нових покликань, Святіший Отець звернув увагу єпископів на необхідність її підтримки. Крім того, в процесі освіти, особливо в католицьких навчальних закладах, молодь повинна отримувати не тільки знання, але "засвоювати людські та християнські цінності, прагнути до пошуку і любові до істини і краси".

 

Папа завершив своє звернення вдячністю французьким єрархам за їх віддану працю в нелегких умовах секулярного  суспільства.

За матеріалами: http://be.radiovaticana.va/

Джерело:   Воїни Христа Царя

30.11.2012р. Б. / Префект Конгрегації науки віри про єретичну інтерпретацію Собору

За словами Архиєпископа Герхарда Людвіга Мюллера, традиціоналісти виявляють брак ортодоксії, коли говорять про ІІ Ватиканський Собор як про «зиму Католицької Церкви». Ті, хто вважає ІІ Ватиканський Собор відхиленням від Церковної Традиції, «єретично інтерпретують» цю величну церковну подію. І цю доктринальну помилку роблять не лише модерні новатори: її також допускаються нео-традиціоналісти, які вважають, що Cобор повернувся спиною до «традиційної Церкви». 

 

Такі зауваження Префект Конгрегації Науки Віри висловив 28 листопада в часі презентації сьомого тому німецької редакції книги Йосифа Ратцінгера “Opera Omnia”, систематичної колекції праць Папи-богослова, присвяченої Соборові і документам, які стали його плодами.

 

Під час презентації глава доктринальної дикастерії чітко підкреслив, що єдиною правовірною інтерпретацією ІІ Ватиканського Собору є бачення його як нагоди до реформи і онови, даної Богом. Така герменевтика враховує «нерозривну єдність між Святим Письмом, цілісною і повною Традицією і Вчительським Урядом Церкви, який своє найвище вираження має у Соборі, очоленому Наступником святого Петра як видимим главою Церкви».

 

Кардинал порівняв це «єдине правовірне тлумачення» з «єретичним тлумаченням», яке він окреслив як «герменевтику розколу, як на прогресивістському, так і на традиціоналістському франтах». За словами префекта, два ці напрями об’єднує спільне відкидання Собору: «Прогресивісти хочуть залишити його позаду, наче він був фазою, яку треба відкинути з метою руху в напрямі до іншої Церкви; традиціоналісти ж не хочуть рухатись в напрямі такої Церкви».

 

У своїй промові Архиєпископ Мюллер описав вклад Йосифа Ратцінгера, спочатку як богослова під час актуальних соборових засідань (в тому числі як радник кардинала Джозефа Фрінгса) а тоді протягом довгих і непростих фаз приймання соборового навчання. «Це був час великих очікувань. Мало статись щось велике» - написав Бенедикт XVI  в передмові до презентованого німецького видання.

За матеріалами: lastampa.it

Джерело:   Воїни Христа Царя

29.11.2012р. Б. / Правила посту в Українській Греко-Католицькій Церкві

Піст в практиці Церкви існує від самих початків. Але з бігом часу кожна із конфесій встановила свою практику посту. Слід однак пам’ятати, що основна мета посту – духовна, тобто, насамперед, потрібно постити від гріха, злих схильностей. У дні посту необхідно стримуватись від лихих діл, думок, слів; зберігати погідність духу, внутрішній мир та радість. Стримування від гріха набагато важливіше ніж стримування від їжі, хоча це також необхідне та допомагає поборювати гріх, вправлятись у духовному зрості, духовному житті. Нам же потрібно пам’ятати та виконувати і одне і друге.

 

Оскільки протягом двох останніх десятиліть Синод Єпископів УГКЦ не розглядав питання правил посту в докладний спосіб, а лише обмежився підтвердженням попередніх правил, які мають загальний характер (1), то на сьогоднішній день ці правила залишаються знову ж таки складні для однозначного визначення. Передовсім у питаннях, як повинен вірний постити в „середині” окремих періодів постів (декілька тижневих). Ієрархія УГКЦ у 1966 р., приймаючи, а патріарх Йосиф проголошуючи постанови про піст, внесла певні корективи у посну традицію нашої Церкви. На початку свого Послання та проголошення цих постанов, тодішній глава УГКЦ подає точну практику постів у нашій традиції. Згодом подає зміни, які вносяться у неї. З огляду на це, не слід вважати, що попередні практики повністю скасовані, та введені нові. Ці нові (з 1966 р.) постанови слід віднести до попередніх, змінюючи в них те, що змінила ієрархія УГКЦ. Зокрема, якщо йдеться про довготривалі пости, то зміни стосувались лише перших днів та першого і останнього тижнів. Усе інше, в цих періодах, слід залишити так як було (із певними модифікаціями стосовно молитов за споживання м’ясних страв). На це вказує і той факт, що патріарх Йосиф на початку свого документу чітко вказує та описує докладну практику посту в попередніх століттях та роках. Зокрема спірним та неоднозначним залишається питання першого і останнього тижнів Великого Посту. В постановах 1966 р. чітко вказана зміна: (тільки) перший і останній день без молочних та м’ясних продуктів. Натомість попередня, давня практика наказувала утриматись від згаданих продуктів увесь перший та останній тиждень. Однак йдучи в чітко зазначеному і рішучому напрямку змін, які відзначила та ввела ієрархія УГКЦ в 1966 р., слід прийняти практику записану у постановах 1966 р., тобто в першому та останньому тижні Великого Посту лише перший день посту та Страсна П’ятниця – суворий піст.

 

Тому, якщо співставити рішення та постанови греко-католицької ієрархії впродовж останніх декількох століть та пристосувати їх до останніх правил 1966 р. (2), то актуально зобов’язуюча практика посту в УГКЦ виглядатиме наступним чином:

 

Усі п’ятниці року зобов’язує піст від продуктів та страв із м’ясом (окрім загальниць).

 

Пилипівка (з 28 листопада по 6 січня): стримуватись від вживання продуктів та страв із м’ясом (тільки). А саме: у перший і останній день, а також у всі понеділки, середи і п’ятниці цього посту. В інші дні дозволено вживати усі види продуктів та страв. Винятком є Новий рік (31 грудня – 1 січня), коли, згідно із Розпорядженням Єпископів УГКЦ (3), дозволяється вживати усі види продуктів і страв та взагалі не зобов’язують правила посного дня (танці, святкування, тощо). В надвечір’я Різдва зобов’язує порядок посту, як і у надвечір’я Богоявління.

 

Надвечір’я Богоявління (18 січня): стримуватись від вживання тільки продуктів та страв із м’ясом. Проте слід зменшити кількість вживання їжі, тобто протягом дня їсти менше, ніж зазвичай. У підтвердженнях приписів стосовно посту глава УГКЦ І. Любачівський дав наступне пояснення цього: „…вдовольнятися дворазовою їжею до ситості, з додатковими скромними покріпленнями…” (4). Хоча постанова з 1966 р. дозволяла на одноразову їжу до ситості. Однак, оскільки Синод Єпископів УГКЦ в 2008 р. вказав на підтвердження постанов 1966 р., тому слід практикувати так, як подано у цій (1966 р.) постанові.

 

Великий Піст (кожного року в інший період, потрібно дивитись церковний календар): в перший день посту і у Страсну П’ятницю – суворий піст, тобто слід стримуватись від вживання продуктів і страв, які містять м’ясо, мають молочну основу, а також яєць. У інші тижні посту в понеділки, середи та п’ятниці (5) слід стриматись від продуктів і страв, що містять м’ясо; подібно, як і у страсну суботу. В інші дні (вівторок, четвер, суботу, неділю) дозволено усі види продуктів та страв. Заохочується (не має чіткого зобов’язання) (6), щоб у перший і останній тижні посту взагалі (у всі дні, окрім неділі) утримуватись від продуктів та страв, які містять м’ясо, а у середу та п’ятницю – також страв з молокопродуктів.

 

Петрівка (кожного року в інший період, потрібно дивитись церковний календар): стримуватись від вживання тільки продуктів та страв із м’ясом, а саме у перший і останній день, а також у всі понеділки, середи і п’ятниці посту. В інші дні дозволено вживати усі види продуктів та страв.

 

Успенський (кожного року в інший період, потрібно дивитись церковний календар): стримуватись від вживання тільки продуктів та страв із м’ясом. А саме: у перший і останній день, а також у всі понеділки, середи і п’ятниці посту, в інші дні дозволено вживати усі види продуктів та страв. Винятком є лише День Незалежності (24 серпня), коли, згідно із Розпорядженням Єпископів УГКЦ (7), дозволяється вживати усі види продуктів та страв і взагалі не зобов’язують правила посного дня (танці, святкування, тощо)

 

Усікновення голови св. Івана Хрестителя (11 вересня): стримуватись від вживання тільки продуктів та страв із м’ясом. Проте зменшити кількість вживання їжі, тобто протягом дня їсти менше, ніж зазвичай (8).

 

Воздвиження Хреста Господнього (27 вересня): стримуватись від вживання тільки продуктів та страв із м’ясом. Проте зменшити кількість вживання їжі, тобто протягом дня їсти менше, ніж зазвичай (9).

 

Постити зобов’язані вірні греко-католицької Церкви віком від 14 років і до дня 60-річчя. В посні дні зобов’язує також утримання від участі в гучних забавах, танцях та подібних заходах. Звільняються від будь-якого посту особи: хворі; тим, кому потрібне повноцінне харчування; особи після операції; матері в часі вагітності, родів та аж до закінчення годування грудьми; подорожуючі; ті, що важко працюють; харчуються в громадських їдальнях чи в гостях і не мають змогу вибору їжі; учні та студенти в період підготовки та здачі екзаменів чи сесії (коли організм потребує повноцінного харчування).

 

Немає обов’язку постити (загальниця), якщо у посний день випаде свято, що вшановує Господа чи Богородицю (але не святого). В окремих випадках звільняти від обов’язку постити може місцевий ієрарх (єпархіальний єпископ, протосинкел, синкел), парох, або сповідник, на підставі поданої прохачем причини.

 

Подана тут практика встановлена Єпископами УГКЦ тільки як мінімум, який зобов’язує вірних. Заохочується до практики давніх способів посту, суворіших ніж ці. Хоча при доборі особливо суворого постування необхідно порадитись із священиком, щоб підійти до цього питання розумно та без шкоди для фізичного і духовного здоров’я.

 

Не порушує посту приготування їжі на основі смальцю, тваринного жиру в цілому. Скажімо коли готуємо їжу: смажимо, заправляємо, додаємо. Також не порушує посту споживання їжі, яка готувалась з додаванням м’яса: коли в борщі чи супі (іншій страві) знаходиться м’ясо (при умові споживання лише самої страви, без м’яса, що у ній).

 

Що стосується слухання музики чи розважальних програм, то слід із виваженням ставитись до цього виду речей. Загально беручи заборону справляння та участі у гучних забавах (танцях) містить у собі і заборону гучного слухання музики, тощо. Звідси слідує, що заборонено лише гучно її слухати, тому можна слухати її у навушниках, потиху в кімнаті (не гучно). Проте слід зважати, щоб музика не звучала постійно, оскільки у Піст слід обмежити себе і у цій приємності. Також потрібно пам’ятати, що музика в цьому випадку (та й взагалі в цілому) повинна нести гармонію, позитив, бути будучою, корисною.

 

Ця публікація не має офіційного характеру, не може сприйматись, як документ, тощо. Становить виключно опрацювання офіційних документів УГКЦ та висвітлює позицію розуміння постанов про піст автором публікації. В своїй основі подані правила повністю відповідають актуально зобов’язуючим постановам ієрархії УГКЦ. Застереження, як вже було зазначено, можуть лише викликати правила подані для першого та останнього тижнів Великого Посту.

Джерела: ugcc-bg.org.ua

Воїни Христа Царя