31.07.2018р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

1Кр.15,29–38:  «Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають»

Ми багато знаємо про Господа, про християнство, катехизмові правди віри. Розуміємо, як би мали ми поводитись, як християни, можемо багато інших навчати, настановляти, вказувати. Однак бачимо, яким, часто далеким, є наше християнське життя від того, яким воно б мало бути. Іноді ми так живемо, немов би Бога не існувало, живемо так, немов би ми були володарями свого життя. То ж зрозуміймо, що Бог є, ми ходимо перед Ним і живемо перед Його лицем. Пізнаймо Бога, перестаньмо грішити й ідімо до святости.

***

Мт.21,23-27:  «Якою владою Ти це чиниш? Хто Тобі дав цю владу?»

Бачимо, що Ісус Христос не дає їм відповіді. Просто вказує на особу Йоана Хрестителя, бо саме Йоан свідчив про Нього. Юдеї боялися відповісти Христові, тому що вони не могли подивитися правді в очі, прийняти свідчення Йоана. 

Так, як Христос діяв тоді, так Господь і досі діє в нашому житті. Тільки треба хотіти побачити Божу присутність у нашому житті. Бог постійно промовляє до нас через ті чи інші події. Він постійно прагне нам щось сказати. Господь кожному з нас має що сказати. Наше сумління, яке є голосом Божим, також нам дуже часто багато говорить. Отже, маємо бути готовими почути цей голос Божий, який промовляє через наше сумління, почути Бога через події, які стаються в нашому житті. Бо ж Господь діяв і діє, лиш би ми бажали побачити Його за всім, що відбувається в нашому житті.

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

31.07.2018р. Б. / Св. муч. Якинта, що в Амастриді; Св. муч. Еміліяна

Святого мученика Якинта, що в Амастриді

У Малій Азії, в Пафлагонії, у місті Амастриді, проживали чесні християни Феоклит і Феонила. Бог дав їм сина, якого назвали Якинт. Дитя виросло на славу Господа Бога. Передання оповідає, що трилітній Якинт своєю молитвою воскресив померлу дитину. І згодом за його святе життя Бог дав йому ласку творити чуда. Якось, побачивши, що погани покланяються ідолам, він сокирою порозбивав їх божків. Розлючений натовп приволік його до мучителя Кастризія. Той наказав жорстоко бити святого, припікати йому боки і волочити по гострих каміннях. Після цих мук його кинули до в’язниці, де святий Якинт з молитвою на вустах віддав Господеві свою чисту душу. Нам не відомо, коли святий мученик закінчив свій земний подвиг. 

__________
У той самий день

Святого мученика Еміліяна

Тропар, глас 4: Мученики Твої, Господи,* у стражданнях своїх прийняли вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши бо кріпость Твою, вони мучителів подолали,* сокрушили і демонів зухвальства безсильні.* Їх молитвами спаси душі наші. 

Кондак, глас 3: Божественною ревністю розпалений,* вогню не злякався ти, але добровільно у нього ввійшов,* розпаленим вогнем приніс себе у всепалення,* немов жертву для Владики, славний Еміліяне,* Христа Бога моли, щоб дарував нам велику милість. 

У місті Доростолі, в Мисії, що належала до Фракійської области, в одного поганина служив християнин, родом слов’янин, що звався Еміліян. Коли за Юліяна Відступника почалося переслідування християн, то всі стали втікати і переховуватися по лісах і дебрах. Намісник тих земель Капитолин приїxав до Доростоля судити християн, та погани сказали йому, що нема кого судити, бо всі християни залишили місто. Тож міська старшина запросила Капитолина на обід. 

У той час святий Еміліян увійшов до поганської божниці і молотом порозбивав усіх ідолів. Вчинилося велике замішання;Капитолин страшенно розлютився і наказав знайти винуватця. Підозріння впало на одного селянина, погани його схопили і повели на суд. Тоді святий Еміліян сам став перед мучителем і сказав:“Пустіть цього чоловіка, бо він не винен, це я розбив ваших бездушних божків”. 

Капитолин запитав його ім’я. 

“Батьки назвали мене Еміліян, але друге ім’я мені набагато цінніше – я називаюся християнин!” – сміливо відповів слуга Божий.

“Хто намовив тебе зневажити наших богів?”

“Ніхто не намовляв мене. Совість веліла мені так учинити!”

Мучитель наказав немилосердно бити святого по всьому тілі, а під кінець велів його спалити. Над берегом Дунаю розклали великий вогонь, у який кинули святого мученика. Але вогонь навіть не доторкнувся його. Святий Еміліян став голосно молитися до Господа і в Його руки віддав свого духа – душа святого полетіла до неба. Тіло мученика, вогнем не пошкоджене, вірні поховали поблизу міста, на площі, що звалася Гедина. 

__________

І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Джерело:    ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

30.07.2018р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

1Кр.15,12–19:  «А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша»

Апостол Павло звертає принципово увагу на подію воскресення Христового. Саме ця подія – основа християнства. Для нас воскресення настільки важливе саме через те, що ми отримали вічне життя. І через свою смерть і воскресення Господь робить нас учасниками життя вічного. 

Основна ціль християнства – вказати людині на життя вічне, якого вона стала учасником через смерть і воскресення Ісуса. Утім чи ми свідомі цього і наскільки від цього змінюється наше життя. Чи ми вповні використовуємо цю нагоду прилучитися до вічности?

***

Мт.21,18-22:  «І все, чого проситимете в молитві і з вірою, одержите»

Практично всі чуда, про які ми читаємо в Євангелії, відбуваються лише тоді, коли в людей є віра. За Христом ходили тисячі людей, натовпи, однак тільки одиниці зцілялися через віру. Так, як діялося тоді, діється і тепер – віра для нас є тим знаряддям, яке забезпечує наші стосунки з Богом. 

Апостол Павло каже, що все можливо для того, хто вірує. У Бога немає речей неможливих і, образно кажучи, Бог узалежнюється саме від нашої віри, адже лише тоді Бог може діяти в нашому житті. Коли придивитися до нашого життя і нашої молитви, то дуже часто знаходимо Богові оправдання, чому Він не дає нам того чи іншого: Бог не дає, бо я недостойний, бо я грішний. Бог не потребує нашого оправдання, Бог потребує нашої віри.

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР