«Сучасна
сім’я в Україні позначена труднощами посткомуністичного суспільства,
яке переживає швидку суспільно-культурну емансипацію», – про це розповів
Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ, доповідаючи вранці 6 жовтня
2015 р. під час третього загального засідання Синоду Єпископів. Його
доповідь стосувалася 9,10,11 та 53 пунктів Робочого документу.
«Наша Українська Греко-Католицька Церквa готується до спогадування в
наступному році 70-ї річниці своєї насильницької ліквідації Сталіном в
Радянському Союзі та примусового приєднання до Російської Православної
Церкви, – розповів Блаженніший Святослав. – З цього часу розпочалася
хресна дорога єпископів, священиків, монахів та монахинь, і, насамперед,
численних християнських родин, які були вирвані зі своєї землі та
переселені у просторі сибірські пустелі».
За словами Глави УГКЦ, в цей період переслідування Церкви, «саме
впокорені та переслідувані родини стали вогнищами, в яких збереглася
віра в Бога, де нові покоління отримали дар віри, стаючи справжніми
домашніми Церквами». «У їхніх домах, – пригадав Блаженніший Святослав, –
підпільні священики могли знайти сховок та місце для Господнього
вівтаря, де серед нічної тиші звершували Пресвяту Євхаристію та уділяли
інші Святі Таїнства».
За словами Глави УГКЦ, після розпаду Радянського Союзу з’явились
нові виклики у вигляді масової міграції. «Віруючі родини, особливо,
віруючі мами – підкреслив він, – знову вкоренили нашу Церкву в країнах
нашої нової присутності, особливо, у західній Європі. Часто ці
українські мами та бабусі повернули християнські та загальнолюдські
цінності у численні італійські, іспанські, португальські та інші родини.
Численні похилі віком люди в цих країнах відійшли до вічності,
примирившись з Богом та отримавши маслосвяття саме завдяки українській
доглядальниці».
Зазначивши, за протягом ХХ сторіччя за мігрантами до країн Америки,
Австралії, Європи і навіть Далекого Сходу слідували священики, доповідач
ствердив, що саме «віруюча українська родина», перенісши свою Церкву до
кожного куточка світу, «виконувала і далі здійснює місію, залишаючись
вірною її моральному та аскетично-духовному вченню».
«І навіть в теперішньому періоді війни в Україні, перед обличчям ще
одного виклику, спричиненого дійсно важкою економічною кризою,
християнська сім’я виявилася гостинною до переселенців та джерелом
небаченої раніше сили солідарності», – зауважив Блаженніший Святослав,
вказавши на те, що згідно з оцінками ООН в Україні нараховується
приблизно 1,5 мільйонів переселенців, більшість з яких отримали допомогу
саме від «українських сімей, як фундаментальної клітини суспільства».
У світлі цього Глава УГКЦ сказав: «Сьогодні я повинен ствердити: в
минулому родина захистила і зберегла Церкву. Сьогодні священним
обов’язком Церкви є захистити і зберегти сімֹ’ю – сім’ю, як вірний,
нерозривний та плідний союз між чоловіком та жінкою».
«Мої вірні, – додав Блаженніший Святослав, – попросили мене
звернутися до Отців Синоду та пригадати, що ми, єпископи, не є
господарями об’явленої істини про сім’ю, але її слугами. Наші люди
очікують сьогодні від нас підтвердження та наголошення вчення Церкви про
сім’ю, уточнене та викладене блаженним Папою Павлом VI та святим Папою
Іваном Павлом ІІ. Святі і побожні родини, утверджені у вірі, самі
знаходитимуть найкреативніші способи, щоб дати відповідь на виклики
сучасного суспільства та навчать нас, як виявити милосердя до тих, які
зазнають труднощів. Ми не можемо розв’язати всіх проблем, якими світ
випробовує сім’ю, але можемо звіщати істину Євангелія про родину та
допомогти наступним поколінням ступити з Божою допомогою на цей шлях до
святості», – підсумував Глава УГКЦ.
