28.01.2015р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (19.01 – 25.01)

19 січня, у день великого християнського свята Хрещення Господнього до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області привітати рятувальників завітали святі отці на чолі з архиєпископом і митрополитом Тернопільсько-Зборівським Василієм Семенюком.

Блаженніший Святослав: Освячуючи для нас води, Господь закликає оновити наше християнське життя, - Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час Архиєрейської Літургії в Патріаршому соборі Воскресіння Христового в день Богоявлення Господнього.

21 січня у Коломийсько-Чернівецькій єпархії УГКЦ розпочали відзначення Року митрополита Андрея Шептицького і вітали свого єпарха з 55-літнім ювілеєм. Програму урочистостей розпочали у головному храмі єпархії - катедральному соборі Преображення Христового м. Коломиї з Архієрейської Літургії, яку очолив владика Василій (Івасюк) у співслужінні близько півсотні священнослужителів.

22 січня у екуменічному храмі Непорочного серця Марії та українських новомучеників, що на вулиці Інститутській, в День Соборності України Архієрейську Божественну Літургію очолив Блаженніший Святослав (Шевчук). Під час Літургії священнослужителі пом’янули всіх загиблих героїв Майдану, поранених, наших священиків, душпастирів різних конфесій, які в тяжку хвилину продовжували нести Слово Боже потребуючим. Після Літургії Блаженніший Святослав відслужив Панахиду біля пам’ятного хреста Небесній сотні.

Глава УГКЦ: Соборність є силою Українського народу

«Найбільший доказ любові до свого народу – це йти на захист своєї Батьківщини, на зустріч смерті!» Саме такими словами у День Соборності України, звернувся до прихожан української парафії св. Сергія і Вакха м. Риму Апостольський Візитатор для українців греко-католиків Італії та Іспанії, преосвященний владика Діонісій (Ляхович). У цей день в храмі свв. Сергія і Вакха та ікони Жировицької Богородиці відбулися моління з нагоди Дня Соборності України.

22 січня в приміщенні Івано-Франківської ОДА Митрополит Володимир спільно з Головою ОДА в присутності Єпископа-Помічника Йосафата Мощича та митр. прот. Олега Каськіва - ректора ІФДС та секретаря Собору УГКЦ 2015, дав прес-конфернцію про відзначення в Івано-Франківській архієпархії УГКЦ 150-ого Ювілею від Дня народження Митрополита Андрея Шептицького.

24 січня 2015 року у храмі св. Василія Великого відбувся міжконфесійний Молебень за єдність християн. До вашої уваги  проповідь Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ.

У неділю, 25 січня:

У парафії Святого пророка Іллі, що в Макарові на Київщині Глава УГКЦ Блаженніший Святослав очолив Архиєрейську Божественну Літургію. Предстоятель Церкви наголосив на тому, що в руках Бога лежить доля не лише українського народу, а й усього світу. На його думку, найбільше лихо людини – жити без Бога: «Якщо Україна перетвориться на поганську Галілею, то вона втратить своє майбутнє. Будьте певні: земні царства народжуються і розвалюються, імперії воюють і вмирають, а Царство Боже – немає кінця». 

Архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк зустрівся з військовими, що повернулися після відпустки на місце постійної дислокації їхнього батальйону на Луганщині. Також митрополит Василій поблагословив волонтерську поїздку священиків Микулинецького деканату о. Євгена Влоха та о. Андрія Козака до військових у район Маріуполя.

Читайте також:

Глава УГКЦ висловив співчуття рідним та близьким загиблих у Маріуполі

Молитва проганяє страх і зневіру, та зміцнює силу духа людини, - заклик владики Дмитра (Григорака) ЧСВВ, до посиленої молитви

Наші побажання і наші діяння + Любомир, Архиєпископ-емерит

Черниця УГКЦ стала першою жінкою-капеланом

З початку АТО Гарнізонний храм у Львові зібрав для армії понад 8 млн грн

Анонси:

27 січня о 12:00 у Митрополичих палатах Собору Святого Юра (пл. Св. Юра, 5), відбудеться Прес-конференція на тему: «До Львова з особистої захристії Папи Римського привозять унікальну реліквію – оригінал Нерукотворного образу Ісуса Христа»

З 30 січня до 15 лютого 2015 року у Львові буде виставлена до почитання унікальна реліквія – оригінал Нерукотворного образу Ісуса Христа. Реліквія перебуває в особистій захристії Папи Франциска і востаннє була вивезена з Ватикану сто років тому. На прохання Митрополита Львівського Високопреосвященнішого владики Ігоря, за благословенням Предстоятеля УГКЦ Блаженнішого Святослава, Святіший Вселенський Архиєрей Папа Франциск дає для молитовного почитання в Україні оригінал Нерукотворного образу Ісуса Христа.

Джерело:    Воїни Христа Царя

27.01.2015р. Б. / До Львова з особистої захристії Папи Римського привозять унікальну реліквію – оригінал Нерукотворного образу Ісуса Христа

27 січня о 12:00 у Митрополичих палатах Собору Святого Юра (пл. Св. Юра, 5), відбулася Прес-конференція на тему: «До Львова з особистої захристії Папи Римського привозять унікальну реліквію – оригінал Нерукотворного образу Ісуса Христа»

Брали участь: о. Сергій Ковальчук, канцлер Львівської Архиєпархії УГКЦ; о Павло Дроздяк, прес-секретар Львівської Архиєпархії УГКЦ; Євген Бойко, в.о. начальника управління внутрішньої політики Львівської міської ради.

Джерела:  прес-служба Львівської Архиєпархії

Воїни Христа Царя

27.01.2015р. Б. / Моє життя позбавлене сенсу…

Може, ти належиш до тих, хто втратив усе, що було важливе: кохання, працю, здоров’я, — так, що мучишся питанням, чи — і як — без «цього всього» можеш далі жити.

 

Чи ти втратив УСЕ? Може, з плином часу ти почувся змученим від надміру поразок? Може, ти позбувся надій, що також і ти міг би колись відчути, куди належиш і де твій дім? Може, вважаєш, що життя тебе кинуло?

Інколи непогано на деякий час просто опустити руки, дати втомі місце, якого вона потребує, і більше нічого від себе та інших не очікувати. Інколи наша душа залишається позаду, як не встигає нас наздогнати на життєвих поворотах… Тоді немає іншого виходу, як почекати, доки вона до нас долучиться і знову нас наповнить. Це очікування припустиме. Воно навіть необхідне, бо ж внутрішній світ керується законами, часто зовсім відмінними від законів світу зовнішнього, налаштованого на успіх. 

Але, може, ти скажеш, що твоє життя було завжди позбавлене сенсу. Завжди? Ти ще ніколи не відчував сенсу? Все, що ти переживав, ти відчував як позбавлене сенсу? Не знаєш жодних друзів, не пам’ятаєш жодного хорошого часу? Це було би гнітюче. 

Той, хто каже, що ніколи ще не переживав сенсу, повинен запитати себе самого, чи він насправді думає так, як каже, і чи правдою є те, що він думає. 

Люди, чиє життя було важким, мають схильність генералізувати свій сумний досвід: через впертість, через приховану або виражену злість, а також через ненависть до всього, що живе. Однак нерідко під цим негативним ставленням до життя криються іскорки сповненої сумнівів любові до нього. 

Той, хто каже, що ще ніколи не переживав відчуття сенсу життя, повинен також запитати себе, чи він хоче того, що робить, а саме — невпинного тривання у впертості, в злості, у ненависті, і згоди на те, щоби згасла та остання, прихована під ними іскорка любові. Я все ще чую в пам’яті слова мого вчителя Франкля: «Можна відкинути також і сенс…» 

Однак є також люди, які «все» втратили, але навчилися панувати над своїм болем, і завдяки цьому осягнули глибокий досвід сенсу. 

Ні, ці люди не люблять того, що в їхньому житті тяжке; вони люблять життя. Вони люблять життя всупереч тому, що в ньому тяжке, і вони безсумнівно потребували багато часу, перш ніж їм вдалося виробити в собі цю позицію. Як вони цього навчилися? 

Вони зрозуміли, що вирішальне значення має те, на що дивишся: чи на те, чого (вже) немає, чим ти (вже) не є, чого ти (вже) не можеш, — а чи на те, які можливості все ще маєш або які саме зараз перед тобою стоять. 

Наше життя визначається тим, що ми робимо в ньому головним. Якщо ми зробимо головним страждання і пов’язані з ним обмеження, переживання чи втрати, то наші думки, почуття та дії, всі наші зв’язки з життям будуть детерміновані цією однією темою. Тоді також більшість привабливих можливостей, які попри все можуть перед нами постати, будуть перекриті тінню страждань і залишаться недосяжно далеко. 

Натомість якщо головним у житті для нас буде саме життя, то ми будемо тут і тепер черпати з конкретних життєвих ситуацій стільки цінностей, скільки можливо з них узяти. Того, що тяжке, ми не зможемо зовсім не бачити, але воно поступово втрачатиме свій трагічний вимір. 

Вдале життя чи ні; можна панувати над стражданням чи ні — все це залежить від того, чи ми хочемо існувати, жити, видобувати зі свого життя те, що в ньому найкраще, чи ні. Рішення — хочемо ми дивитися на одне чи на друге — за нас ніхто не прийме. У цій свободі й полягає наша гідність. 

Уве Бьошемеєр, deon.pl  

Джерело:    КРЕДО