ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
– довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 18 грудня 2014 р.

18.12.2014р. Б. / Вільнюський архиєпископ боїться російського вторгнення

Гінтарас Грушас
Вільнюський архиєпископ Гінтарас Грушас побоюється російського вторгнення в Литву і закликає західних католиків більше цікавитися долею балтійських країн.
 
В інтерв'ю агентству CNS він сказав, що Литва знаходиться на лінії фронту. І хоч вона відчуває підтримку НАТО, але розуміє, що лінія фронту може переміститися, якщо міжнародному співтовариству не вистачить рішучості. 

Вже рік Литва терпить через російські санкції та пропагандистську кампанію. Балтійські країни відносно невеликі, і на них легше тиснути, ніж на Україні. За час правління Путіна в російському суспільстві ожили імперіалістичні амбіції, вважає архиєпископ. Росіяни вважають, що мають право на всі землі, якими коли-небудь володіли. Литовці дуже довго перебували під російською окупацією, тому добре знають їх ментальність. Вони знають, що на російські пориви потрібно реагувати твердо, лояльність сприймається ними як слабкість, підкреслив ієрарх. 

Архиєпископ закликав не забувати про минуле і не сприймати мир як щось, що досягнуто раз і назавжди. 

За матеріалами: katolik.ru 

Джерело:    КРЕДО 

середа, 17 грудня 2014 р.

17.12.2014р. Б. / Cьогодні Папі Франциску виповнилося 78 років

папа день народження
Свій 78-й день народження 17 грудня 2014 р. відзначає Папа Франциск. У Ватикан надходять сотні листівок і телеграм як від політичних, церковних і громадських діячів, так і простих людей, які хочуть привітати Понтифіка з уродинами.
 
Хорхе Маріо Берґольйо (майбутній Папа Франциск) народився 17 грудня 1936 р. в Буенос-Айресі (Аргентина) в сім'ї італійського залізничника-емігранта. Хорхе Маріо мав четверо молодших братів і сестер. 

Після отримання диплома про вищу освіту в галузі хімічної технології, майбутній Папа вступив до семінарії у Вілья-Девото, що в передмісті Буенос-Айреса. 11 березня 1958 р. вступив до Товариства Ісусового і здобув гуманітарну освіту у навчальних закладах єзуїтів. 

Висвячений на священика 13 грудня 1969 р. єпископом Рамоном Хосе Кастельяно, після чого продовжив навчання в Іспанії. Вічні обітниці в Товаристві Ісуса склав 22 квітня 1973 р. Берґольйо був магістром новіціату у Вілья-Баріларі, викладачем на богословському факультеті, радником єзуїтської провінції та ректором Вищої колегії святого Йосифа в Сан-Міґелі, провінційним настоятелем Аргентини (1973–1979). У середині 80 років XX століття став духівником колегії Спасителя в Кордові, а потім знову ректором Вищої колегії святого Йосифа в Сан-Міґелі. 

20 травня 1992 р. Папа Римський Йоан Павло II призначив Хорхе Маріо Берґольйо титулярним єпископом Ауки, єпископом-помічником Буенос-Айреса. 3 червня 1997 р. призначений архиєпископом-коад'ютором архидієцезії Буенос-Айреса; успадкував престол Буенос-Айреса 28 лютого наступного року, по смерті кардинала Куаррачіно. 6 листопада 1998 р. призначений також ординарієм для вірян східних обрядів, які мешкають в Аргентині й не мають власної прелатури (зокрема, близько 300 тисяч представників УГКЦ). 

На консисторії, що відбулася 21 лютого 2001 р., Папа Йоан Павло II надав архиєпископові Берґольйо сан кардинала-пресвітера з титулом римської церкви Сан-Роберто Белларміно. Брав участь у конклаві 2005 р., під час якого називався одним із папабілі. Під час голосування він був головним конкурентом Йозефа Ратцінґера. У 2005-2011, упродовж двох каденцій, кардинал Берґольйо — голова єпископської конференції Аргентини. 

13 березня 2013 р. Хорхе Маріо Берґольйо був обраний 266-м Папою Римським.


Джерело:    КРЕДО

вівторок, 16 грудня 2014 р.

16.12.2014р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Вівторок 28 тижня

Євангеліє
Лк. 19, 45–48
«Дім Мій – дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбишак»

 Господь каже: «Ви – храм Духа Святого»! Людина створена на образ Божий, Господь відбив, відобразив у ній Свій образ. Людина лише тоді почувається щасливою, коли вона є з Богом. Кожен з нас має досвід, коли він добре пережив молитву чи добре посповідався, свідомо прийняв тіло і кров Христа, тоді він відчуває Бога, відчуває повноту і нічого більше не потребує. Але ж коли ми цією свідомістю не живемо, то хочемо себе наповнити чимось іншим, але це «інше» ніколи нам не замінить Бога.

У нашій голові постійно щось «крутиться» – щось думаємо, щось плануємо. Навіть у храмі Божому можемо чимось іншим перейматися, аніж тим, щоб увійти у Божу присутність. І як Господь виганяв продавців з Єрусалимського храму, де було місце для поклоніння Єдиному Богу, так і ми маємо ввійти до храму своєї душі і придивитись, що там робиться і, звичайно, також виганяти звідти все, що нам перешкоджає поклонятися нашому Творцеві. Маємо мати свідомість, що це місце для Господа, що лише Бог може сповнити його так, щоб ми почувалися щасливими. Лише в Бозі людина може досвідчити радість, щастя і мир!  



Апостол
2 Тим. 3, 16–4, 4
«Проповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно»

Сьогодні апостол звертається до усіх нас, щоб ми проповідували Слово Боже, бо кожен з нас має цей обов'язок проповідувати. Згадаймо свій прихід до Христа – неважливо, чи ми народилися в християнській сім'ї, чи почули про Бога в зрілому віці, – це стало можливим лише тому, що нам хтось колись проповідував. Наші батьки чи наші друзі, знайомі, чи «випадкові» люди «показали» нам свою віру. Господь закликає нас так само передавати свою віру, ділитися нею, проповідувати, як Він закликав до цього своїх перших апостолів, обіцяючи, що кожен Його учень робитиме такі ж діла, як Він.

Апостол вживає, на перший погляд, незрозумілі для нас слова – «наполягай вчасно і невчасно». Вчасно – це тоді, коли люди хочуть почути цю проповідь, коли вони відкриті, готові до сприйняття. А невчасно – це тоді, коли люди, можливо, не хочуть чи неготові слухати Слово Боже, в цей же час наше християнське сумління не може мовчати на гріх.

Проповідувати про Христа всюди і повсякчас не означає моралізувати, повчати…  Даймо людям власний добрий приклад, розкажімо їм про Христа і Його обітниці, нагадаймо, що Христос зробив для нас на хресті. Люди завжди спраглі Слова Божого, і навіть коли це заперечують, завжди є шанс, що зерно Божого слова знайде в них хоч трохи родючого ґрунту і проросте!

+Венедикт

Джерело:   Воїни Христа Царя