07.08.2014р. Б. / Чому лукавий так псує нашу сексуальність?

Щось неймовірне є в тому, як проявляється інтимний зв’язок жінки і чоловіка, у своєрідному діалозі жестів, слів і ваблення. Все те, що зовнішнє і словесне, має провадити до вираження того, що найважливіше і найсильніше: любові.

 

Чоловік приходить зі своєю силою до жінки, а та його запрошує, приваблює, заграє. І щоби проявилася справжня любов, у них обох повинна бути безкорисливість. Тільки виконуючи цю умову, пристрасть — неймовірна сила — стає безпечною, хоч і надалі дикою. 

Він дає їй життя, вона його приймає, і так має бути в кожному аспекті їхнього життя, за умови, що вони хотітимуть за це боротися. 

Коли чоловік відмовляє жінці в уділенні їй себе, він позбавляє її життя, яке може дати тільки він. Цим уділенням є слова, жести, інтимність і щоденна боротьба. 

Уділення себе і ставання єдністю можна зрозуміти тільки тоді, коли про значення цього ми будемо запитувати Бога, у Його Церкві. 

Стосунки чоловіка й жінки, подружжя, єдність та інтимність мають ставати образом стосунків Бога і людини. 

Немає кращого вираження і здійснення даних нам Богом прагнень: боротьби, краси, інтимності й любові, — ніж подружжя. Подружжя це привілей і захист, але не для кожного. Ніхто у світі не має можливості більш інтимного пізнання одне одного, ніж чоловік і дружина. Це запрошення до пізнання найінтимнішого «я». Вже не тільки смаків, звичок, але чогось глибокого, чогось, що існує тільки для цього чоловіка і для цієї жінки. 

Єдність чоловіка й жінки у Новому Завіті є образом єдності Бога і Церкви, а отже — кожного з нас. Образом Бога є людина: чоловік і жінка, не кожне з них осібно, але саме як єдність. 

Бог прагне мати з нами таку єдність, неподільну, комплементарну, інтимну і неповторну. 

Те, до чого ми здатні як люди, гарне саме по собі (може таким бути), але воно також є натяком на щось більше. Тому секс ніколи не є і не буде сам по собі метою зближення. Або він становить мову взаємного пізнавання, або він є образом найбільшої інтимності Бога і людини.

Саме тому злий так сильно нападає на нашу сексуальність. Аби порушити єдність людини з Богом. Тілесне єднання не є поганим, воно не принизливе і не гидке саме в собі, але сатана сильно б’є в людську тілесність, бо немає нічого більш вразливого в нашому житті. 

Гжегож Крамер SJ, deon.pl

Джерело:    КРЕДО

06.08.2014р. Б. / Апостольський Нунцій закликає молитись за Україну

«На мою думку, сьогодні присутність християн в Україні є дуже важливою не лише для країн, що входили до складу колишнього Радянського Союзу, а й для Європи в цілому», – зазначив Апостольський Нунцій в Україні, архиєпископ Томас Ґалліксон в ефірі Радіо Ватикану. Архиєпископ відзначив дві речі, що притаманні християнам в Україні: почуття присутності Бога в житті конкретної людини та спрямування на християнство.

 

Протистояння на сході України досі тривають, і християни також працюють над тим, щоб втілювати у життя радикальні зміни, що стали можливими після протестів у Києві в листопаді 2013 року. У своєму інтерв’ю архиєпископ Ґалліксон поділився своїми думками з приводу того, як українські християни можуть допомогти в умовах сьогоднішньої кризи в країні. 

Архиєпископ вважає, що останні події принесли «жахливу дестабілізацію» для християн узагалі, а особливо для вірних Православної Церкви. «Річ у тому, що православні в Україні та Росії, як і в інших слов’янських країнах, намагаються в той чи інший спосіб ідентифікуватись з представниками державної влади. Проте в умовах правління режиму Януковича православні християни опинились в ситуації, коли вони не могли, перебуваючи у згоді з власним сумлінням, продовжувати таку співпрацю та підтримувати чинну владу. Думаю, сьогодні вони перебувають на етапі пошуку нових можливостей співпраці та присутності у суспільстві Церкви як такої. Це щось нове для Православної Церкви в Україні, проте, слід зазначити чималий прогрес у цьому напрямку», – ділиться своїми думками Нунцій. 

«Незважаючи на питання про те, де був Бог під час усього цього, що, зрештою, є нормальним в таких обставинах, слід зазначити, що труднощі, боротьба та небезпека, які супроводжували українців протягом останнього періоду їхньої історії, зробили багато для розвитку та посилення особистої християнської відповідальності як серед католиків, так і серед українців взагалі», – підкреслює архиєпископ Ґалліксон. Нунцій називає ці події «каталізатором», що спонукає багатьох до більш свідомого християнського життя. 

Україна є домом для Української Греко-Католицької Церкви, найбільшої із Східних Католицьких Церков.  Лише в Україні проживає чотири мільйони греко-католиків. Невелика спільнота римо-католиків також присутня  тут. Нунцій стверджує: «Незважаючи на те, що католики залишаються меншістю у православній країні, вірні Римо-Католицької та Української Греко-Католицької Церкви використовують свої здібності та шукають нових можливостей служити українському народу». Архиєписком особливо пишається тим, що така невелика кількість католиків виконують справді чимало завдань. 

Апостольський Нунцій, однак, боїться, що в умовах дестабілізації, присутність Римо-Католицької Церкви в Україні перебуває під загрозою зникнення. Українській Греко-Католицькій Церкві також загрожують переслідування з боку Росії, а також з боку тих, які все ще не прийняли дійсності цієї прекрасної  Церкви, якою справді можна пишатись. Архиєпископ просив про молитву за народ України, щоб держава могла уникнути подальшої дестабілізації. «Нехай Господь в своєму милосерді та доброті засяє над народом України та обдарує свободою та миром», – сказав архиєпископ Томас Ґалліксон. 

За матеріалами: Radio Vaticana
Переклад: с.Юлія Завадовська, СREDO 

Джерело:    КРЕДО 

05.08.2014р. Б. / У Крилосі висвятили нового єпископа (+video)

Господь є джерелом життя, перемоги і успіху. Тільки там, де є Бог, – панує добробут. Він є той, що дає хліб серед пустелі, життя серед смерті, надію серед відчаю. На цьому наголосив під час проповіді на Архиєрейській Божественній Літургії Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, 3 серпня  в с. Крилос, що на Івано-Франківщині.

 

Всеукраїнська патріарша проща до Галицької чудотворної ікони Матері Божої в с. Крилос  за мир в Україні розпочалася 2 серпня. У проповіді Глава УГКЦ закликав молитися за мир і єдність України, «стаючи перед чудотворним образом Крилоської Матері Божої, благаючи життя для братів наших і сестер на Сході України, щоб не проливалася кров в країні, не гинули наші хлопці і не плакали наші жінки й матері, не сиротіли наші діти, не порожніли наші міста і села». 

Як зазначив Блаженніший Святослав, Божий український народ подорожує від рабства до свободи: «У цю мандрівку ми пустилися більше як 20 років тому, і, можливо,  ще існує багато перед нами труднощів. Проте Господь є поміж нами. Він є той, що животворить, і Його присутність – запорука нашої непереможності, нашої сили і надії». 

Під час  Літургії відбулася хіротонія Єпископа-помічника Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ Йосафата (Мощича). З цього приводу Глава Церкви сказав, що відбулася історична подія – «момент, коли Господь відкрив таїнственне внутрішнє життя нашої Церкви». За його словами, цього дня  єпископи зійшлися разом біля стіп Діви Марії, яка уприсутнена в образі Крилоської Богородиці, і над головою владики Йосафата було розгорнуте Святе Євангеліє, написане Святим Духом. «Сьогодні владика Йосафат поклав на Божий престол своє життя і через його служіння Господь буде животворити та кормити свою Церкву. Бо завданням єпископа є навчати і проповідувати Євангеліє, освячувати народ Святими Тайнами Церкви і скеровувати люд до Бога. Нехай Дух Святий через вас освячує людей, а ваше слово буде словом Доброї Новини, якою через вас Господь хоче потішити серця своїх людей», – сказав Блаженніший Святослав, звертаючись до новохіротонізованого єпископа. 

Наприкінці Верховний Архиєпископ УГКЦ побажав новому єпископу, щоб  Давній Галич став для нього особливим домом. Адже  історія не пам’ятає, коли востаннє тут відбувалися єпископські свячення. «Однак сьогодні це сталося. Це великий знак відродження, надії і  сили. Тож будьте ви тим знаком для своїх людей!» – побажав на завершення Блаженніший Святослав. 

За матеріалами: Департамент інформації УГКЦ 

Джерело:   КРЕДО