ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
– довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 30 липня 2014 р.

30.07.2014р. Б. / УГКЦ відзначає 149 років з дня народження митрополита Андрея Шептицького

29 липня, УГКЦ відзначає 149 років з дня народження митрополита Андрея ШептицькогоВчора, 29 липня, Українська Греко-Католицька церква відзначала 149 років з дня народження митрополита Андрея Шептицького. Отож, від учора і до 1 листопада 2015 року УГКЦ, її вірні, Україна загалом будуть вшановувати праведного Митрополита.

Процес беатифікації Андрея Шептицького розпочався ще 1958 року, за радянських атеїстичних часів, коли УГКЦ в Україні була забороненою. Вже за часів незалежності греко-католики сподівалися на беатифікацію Митрополита, та цього не сталося. Українцям порадили збирати свідчення людей, які зцілилися за допомогою Митрополита.

Втім, у Церкві кажуть, не зарахували Андрея Шептицького до Блаженних не через недостатність свідчень, а тому, що він був українцем.

«Андрей Шептицький – це ієрарх Української Греко-Католицької церкви. І коли би він був проголошений Блаженним – це була б дуже велика репутація для нашої Церкви і для всієї України. Тобто, ми виходимо на дуже високий рівень. Очевидно, є неприхильні цьому кола», – розповідає сестра чину св. Василія Великого Володимира Максимів.

До слова, як повідомляв Християнський портал КІРІОС, український парламент проголосував за відзначення на державному рівні протягом 2015 року 150-річного ювілею з дня народження Митрополита Андрея Шептицького.



Джерело:    КІРІОС

вівторок, 29 липня 2014 р.

29.07.2014р. Б. / Не даймо терористам затруїти нас ненавистю

Цей тиждень розпочався жалобною датою – 28 липня виповнилася 100-та річниця початку І Світової війни. Війни, яка почалася терористичним актом в боснійському Сараєві –  вбивством спадкоємця престолу Габсбургів та чисельних середньоєвропейських корон, в тому числі і галицько-волинської Франца-Фердинадна та його вагітної дружини. Як і тепер, так і тоді Росія виступила на захист міжнародного тероризму. Тоді її союзниками були Франція та Великобританія з своїми колоніями та сателітами.

Небачена війна, яка коштувала світові мільйони життів, геноциду вірмен. Війна, яка відкрила дорогу страхітливим диктатурам більшовизму, фашизму, націонал-соціалізму. Війна, яка стала початком небаченого досі в історії кровопролиття.

І зараз світ у багато в чому схожій ситуації. Тероризм, здається, заполонив мало не цілу планету. І, як ніколи до тепер, він приміряє на себе шати релігії. Так до тепер він зодягався в шати ісламу, тепер приміряє шати московського православ’я на сході України. Якщо свого часу Самуель Гантінґтон писав про кривавий пояс ісламу, то сьогодні вже можна почати писати про кривавий пояс Росії – Чечня, Дагестан, Осетія, Грузія, Україна, Молдова, Азербайджан.

І якщо колись терористи своїми мішенями обирали окремих осіб, то тепер тероризм обирає своїми жертвами цілі народи, уже навіть не приховуючи своєї геноцидності. Так в Святій Землі сунітський ХАМАС зовсім не приховує, що його ціллю є знищення єврейського народу, не приховує цього ні шиїтська ліванська Хезболла. Одні і другі вважають Адольфа Гітлера своїм кумиром. Новоявлена спадкоємиця зловісної Аль-Каїди – так звана ісламська держава Іраку і Леванту розпочала справжнісінький геноцид християн Іраку. Ісламські бойовики в Сирії ось уже роками провадять геноцид християн цієї країни. Не менш геноцидними є російські православні терористи, які неодноразово заявляли, що їхньою ціллю є не більше, не менше, а визволення України від українців – тобто, геноцид українського народу.

Тероризм нашого часу об’єднав у собі псевдорелігійний фанатизм і прагнення винищити цілі народи або релігійні групи. І сьогодні й Україна опинилася на передовій боротьби з цим світовим злом. Не тільки схід України став ареною терористичних дій московитської держави, яка прикривається знаменом православ’я. Минулого тижня і Львів, і Кременчук стали жертвами тероризму. Так, саме цілі міста, бо, цілячись в міського голову, терористи ціляли в саме місто, яке цього голову обрало.

Терористи полюбляють такі жахливі символізми, бо їхньою ціллю є не тільки знищити, застрашити, але й принизити, викликати образу. Московитські православні терористи, викрадаючи священиків інших конфесій, мордуючи їх і вбиваючи, роблять саме це. Московитська держава-терорист, викрадаючи українську льотчицю та принижуючи її незаконним утриманням в тюрмі, й фарсом під назвою суд, розраховує саме на таке. Рівно ж такими є й брати московитського православного тероризму – терористи ісламські. Так минулого тижня ісламські терористи в Іраку не тільки нищили древні християнські храми і монастирі, але й знищили могили біблійних пророків Йони і Даниїла, поціливши і в християн, і в юдеїв. 

Наслідком дій терористів є переважно не страх, а ненависть. Ненависть за знищені невинні життя людей, за осквернені релігійні святині. Ненависть за вбитих політичних і духовних провідників народу.

Сьогодні ми, українські християни, маємо місію не тільки оборонити свою країну, але й не допустити, щоб тероризм – цей виплодок пекла затруїв наше життя ненавистю. Боронімося, але без ненависті!

о.Орест-Дмитро Вільчинський

Джерело:    Воїни Христа Царя

29.07.2014р. Б. / Престольний празник у Херсоні відбувся за участю Одеського та Харківського екзархів

27 липня 2014 року відбулися урочистості з нагоди престольного свята монастиря Святого Володимира Великого отців василіан. Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Михайло (Бубній), Екзарх Одеський, у співслужінні з владикою Василем (Тучапцем), Екзархом Харківським, та духовенством Одеського екзархату. Про це повідомив о. Йоаким Ковальчук, ЧСВВ.

Архиєрейська Літургія набула надзвичайних тонів завдяки чудовому співу хористів із Дрогобицької семінарії імені блаженних Северина, Якима і Віталія УГКЦ. Промова владики Михайла нагадала кожному  про важливість поєднання почутої  науки з праведним виконанням Слова Божого. «Ніколи не забуваймо, що злий дух закриває нам очі і вуха, щоб ми не чули голосу Бога. Він віднімає мову, щоб людина не могла прославляти свого Творця. Уста, очі і вуха – це ті середники, через які входить до нашого серця Слово Боже. Через них ми починаємо у своєму серці розвивати дар святої віри», - продовжив архиєрей.

Цього ж дня, під час Богослужіння, було здійснено Чин поставлення в дияконський сан випускника Тернопільської семінарії імені Патріарха Йосифа Сліпого  - Дмитра Онуфрика, який душпастирюватиме на теренах Одеського екзархату. На завершення Літургії відбулося водосвяття та мирування.

Отець Макарій Ленів, ЧСВВ, протосинкел Одеського екзархату УГКЦ та ігумен херсонського василіанського монастиря, подякував усім гостям і запевнив, що «продовжуватиме і надалі сіяти зернинки добра серед парафіян та робитиме все можливе, щоб обитель Святого Володимира зустрічала у своїх стінах ще багатьох поважних отців і владик, а вірні мали можливість навчатися тут мудрості та любові Божої задля спасіння своїх душ».