ЛЮБОВ


ЛЮБОВ
– довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

четвер, 19 червня 2014 р.

19.06.2014р. Б. / Джордж Вайгель закликав Патріарха Кирила припинити посилювати брехню Путіна та Лаврова

Патріарх Кирил
Відомий американський богослов, журналіст і католицький громадський діяч Джордж Вайгель написав відкритого листа до Патіарха РПЦ Кирила, у якому закликав припинити поширювати неправду проти України та Української Греко-Католицької Церкви.
 
«Деякі з Ваших останніх загальнодоступних коментарів щодо подій, котрі відбуваються в Україні, завдали нових ран Тілу Христовому та посилили напругу у світовій політиці», — пише Джордж Вайгель. 

Нагадаємо, Патріарх Кирил звинуватив УГКЦ у русофобії та образився на єпископати США, Німеччини та Польщі за підтримку українців у часи Майдану. 

У відповідь на ці заяви, які «важко назвати правдивими» Джордж Вайгель пише: «Українська Греко-Католицька Церква декларувала стриманість, примирення і відмову від застосування насильницьких методів ще відтоді, як у листопаді минулого року піднялася завіса драми Української держави, яка шукає національного і морального відродження в побудові громадянського суспільства. Греко-католицькі священики і єпископи, ризикуючи власним життям, рятували  активістів, у яких стріляли снайпери, котрі, як багато вважає, діяли з наказу Росії.» 

Американський богослов додає, що святий Папа Йоан Павло ІІ мріяв побувати у Росії, але його там не хотіли бачити, що Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук просив передати РПЦ, що вони брати, а не вороги, але цього послання Патріарх Кирило також не почув. 

Підтримку національний єпископатів Джордж Вайгель коментує так: «Це були прояви братерської солідарності. Ці єпископи, як і багато західних християн, не піддалися кампанії брехні, веденій Кремлем упродовж останніх семи місяців». 

На думку американського католицького богослова, всі, «кому дорога духовна спадщина російського православ'я, глибоко засмучені, що Ви і митрополит Іларіон, ваш головний «екуменічний служитель», посилюєте брехню Президента Путіна і міністра закордонних справ Лаврова». 

Вайгель заявляє, що багато християн моляться за Патріарха Кирила, щоб він припинив діяти методами холодної війни, підтримувати тоталітаризм і брехню та ступив на новий шлях у майбутнє. 

Джерело:   КРЕДО


Додаток:
Джордж Вайгель (народився в 1951 році в м. Балтімор) – американський богослов, журналіст і католицький громадський діяч. Закінчив Коледж св. Михаїла при Торонтському університеті, викладав у богословській семінарії в Кенморі, працював у Міжнародному науковому центрі Вудро Вільсона у Вашингтоні. З 1989 по 1996 рік був президентом Центру етики та громадської політики, в якому й досі працює як старший науковий співробітник. Почесний доктор десяти різних університетів, лауреат папського хреста Pro Ecclesia et Pontifice та золотої медалі Gloria Artis польського Міністерства культури.

Джордж Вайгель багато пише на актуальні теми американської та міжнародної політики, регулярно коментує важливі події та тенденції розвитку Католицької Церкви й християнства загалом, обдумує складні моменти католицького богослов’я в зв’язку із сучасним життям та його проблемами. Часто виступає з коментарями на радіо і телебаченні, готує репортажі про новини з Ватикану для телеканалу NBC, а його щотижнева рубрика «Інший погляд – погляд католика» публікується в шістдесяти різних газетах.

Як автор та редактор Джордж Вайгель опублікував два десятки книг, серед яких «Остання революція: опір Церкви і крах комунізму» (1992), «Правда католицизму: десять суперечливих питань» (2001), «Листи до молодих католиків» (2004), «Вибір Божий: папа Венедикт XVI і майбутнє Католицької Церкви» (2005), «Віра, розум – і війна проти джихадизму» (2007), «Проти течії: християнство і проблеми демократії, війни та миру» (2008). Його книга «Свідок надії» про життя, ідеї та діяльність Папи Івана Павла ІІ стала міжнародним бестселером і була перекладена багатьма мовами; в 2001 році вона лягла в основу однойменного документального фільму, а у 2010 році вийшло друком її продовження.

Джерело:   Воїни Христа Царя  

19.06.2014р. Б. / Церква — це не приватна асоціація

Папа Франциск
    Божий задум полягає у тому, щоб зібрати народ, який нестиме Його благословення всім народам землі. На це звернув увагу Папа Франциск під час вчорашньої загальної аудієнції, 18 червня. Завершивши попередньої середи цикл катехиз про дари Святого Духа, Святіший Отець розпочав новий, присвячений Церкві.
 
    За словами Святішого Отця, говорити про Церкву, це немовби дитина розповідала про свою маму, про свою родину. Церква не є неурядовою організацією чи приватною асоціацією, її не слід применшувати лише до Ватикану. 

    «Всі ми є Церквою», – наголосив Наступник святого Петра, закликаючи не обмежувати цього поняття лише священиками, ієрархією чи Ватиканом. Вона також не зродилася в лабораторії, не постала на порожньому місці. Її заснував Христос, однак, її історія розпочалася раніше, ще у Старому Завіті, коли Бог покликав Авраама. 

    «Першим важливим фактом, – підкреслив Папа, – є те, що починаючи від Авраама, Бог формує народ, який повинен принести Його благословення всім народам землі. І саме в цьому народі народився Ісус. Це Бог збирає цей народ, творить цю історію, Церкву, яка постійно в дорозі». Бог покликав Авраама не самого, але з усім його домом, тобто, родиною та слугами, запрошуючи вирушити у землю, яку Він йому покаже. І під час цієї подорожі наповнює його Своїм благословенням, обіцяючи потомство, численне, як зорі на небі, як пісок на березі моря.
    
    Святіший Отець звернув увагу на те, що в цьому зауважуємо щось нечуваного раніше. Зазвичай, це люди звертаються до божества. Але цього разу Сам Бог «виступив з ініціативою», запропонував Авраамові розпочати новий шлях. З цього робимо висновок, що існує можливість спілкування з Богом, а називається вона молитвою. «Таким чином, Бог формує народ з усіх тих, які слухають Його слово та вирушають в дорогу, довірившись Йому. Це – єдина умова: довіритися Богові. Якщо довіряєш Богові, слухаєш Його та рушаєш в дорогу, саме це й означає будувати Церкву» – зазначив Наступник святого Петра, ще раз підкресливши, що Божа любов випереджує ініціативу людини. 

    Хтось може не погодитися, кажучи: «Не вірю в це… Коли б Ви, отче, знали про моє життя, яке було дуже поганим… Як можу думати про те, що Бог мене чекає?». Такому Папа відповідає: «Бог чекає тебе! А якщо ти був великим грішником, то чекає ще більше, і з дуже великою любов’ю, тому що Він перший виходить назустріч. В цьому й полягає краса Церкви: вона веде нас до Бога, Який на нас чекає». 

    Праотець Авраам вирушив у путь, не знаючи, куди той Бог, що до нього промовив, хоче його привести. «У нього не було богословської книжки, щоб довідатися, ким є цей Бог», – зауважив Папа, наголошуючи на тому, що Авраам просто «довірився любові». 

    Але цей шлях не був безхмарним, адже завжди існує спокуса робити все по-своєму, торгуватися з Богом. На цій дорозі історії спасіння не бракувало зради й гріхів, ця історія – це «історія вірності Бога та невірності народу». Бог, однак, як знову наголосив Святіший Отець, є терпеливим, Він не втомлюється чекати, і крок-за-кроком «надалі виховує та формує Свій народ, немов батько свого сина». І ми також, навіть маючи рішучі постанови іти за Ісусом, щодня досвідчуємо «закам’янілість своїх сердець». Але коли визнаємо свої гріхи, Бог завжди прощає. Ми зростаємо як Церква «не завдяки власним заслугам», але завдяки «щоденному досвідові того, наскільки Бог нас любить». «Бути Церквою, – додав Наступник святого Петра, – означає почуватися, що ми перебуваємо в руках Бога, Який є Батьком і любить нас, голубить, дає відчути Свою ніжність». 

    Підсумовуючи, Папа зазначив що Божим задумом щодо нас є «створити народ, благословенний Його любов’ю, який донесе Його благословення всім народам землі». Цей задум отримав звершення в Христі й продовжує звершуватися в Церкві. Тому, ми повинні щодня бути готовими, як Авраам, вирушати до нашої справжньої батьківщини та бути «знаком Божої любові». «Ми, християни, це люд, який благословляє, який вміє благословити. Це прекрасне покликання!», – підкреслив Святіший Отець.

За матеріалами: Радіо Ватикану 

Джерело:   КРЕДО 

середа, 18 червня 2014 р.

18.06.2014р. Б. / Настав час щоб УПЦ вийшла з-під опіки МП та об’єдналася,- Закарпатські священики

Настав час, щоб УПЦ вийшла з-під опіки МП та об’єдналася,- Закарпатські священикиНастоятель храмів святого архидиякона Стефана та преподобного Агапіта Печерського, протоієрей Степан Біляк закликав УПЦ відокремитися від Московського патріархату,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на ZIK.

Про це він повідомив на прес-конференції в Ужгородському прес-клубі. Священнослужитель вважає, що нинішні події чітко вказують: настав час, щоб українська православна церква вийшла з-під опіки Московського патріархату та об’єдналася.

«Сьогодні склалася така ситуація, що необхідно вести розмову, як нам жити далі, як бути, – каже протоієрей Степан Біляк. – Йде дійсно війна, яку розпочала Російська імперія і Путін, на теренах України гинуть люди. Як ми маємо ставитися до Московського патріархату, дивлячись на те, як гинуть у неоголошеній Росією війні українці? Митрополит Володимир звертався і до патріарха Кирила, і до Путіна, щоб припинити цю війну, але нічого не виходить, наступ практично продовжується щоденно, російські війська продовжують наближатися до кордону України. Невідомо, як це далеко зайде. На мою думку, патріарх Кирил міг вплинути на Путіна, поставити питання більш різко, аж до оголошення анафеми, адже проливається кров людей, і таким чином примусити Путіна відмовитися від своїх загарбницьких намірів».

За словами Степана Біляка, цього не зроблено. «Я не бачу бажання Патріарха Московського і всієї Русі захистити своє стадо від гибелі та розлуки. Якщо ми між собою, брати по вірі, не маємо злагоди, то наші молитви Господь не чує, ми молимося, але молимося дарма. Відокремлення церкви від держави відбулося за рішенням комуністичного диявола і це привело до втрати духовності суспільством. Церква повинна бути душею держави, а ми з вами маємо в державі не українську а московську душу. Нам потрібно відновити свою українську душу, яку ми мали після хрещення Київської Русі і мати свою помісну церкву. Необхідно дійсно повернути державі церкву, а церкві державу. З цього приводу я маю намір звернутися до Президента України Петра Порошенка. Адже держава повинна мати таку будову, яку має людина, створена Богом, тобто мати і душу і тіло. Лікувати суспільство треба так, як і людину, не тільки тіло, а й душу», – каже священнослужитель.

«Українська православна церква всіляко підтримує боротьбу проти терористів, сепаратистів. Мукачівська єпархія закупила минулого місяця продуктів на 40 тис. грн і відправила на фронт нашим захисникам Вітчизни, а цього місяця уже зібрано 55 тис. грн на закупівлю для них бронежилетів. Миряни наших храмів Духовно-медичного центру хоч і малочисельні, зібрали 3 тис. грн і закупили облігації, які випущені на допомогу війську, – каже Степан Томович. – Ситуація дуже складна і ми повинні дійсно задуматися, чи не цей то час «Ч», в якому ми повинні вирішити подальше існування УПЦ? Чи будемо і надалі під московським патріархатом, адже маємо всі підстави для відокремлення і створення своєї Української Помісної Православної Церкви».

Джерело:   КІРІОС