Пенітенціарна служба поки що тільки називається пенітенціарною,
насправді ж вона є репресивною з огляду на всю систему судочинства і
правила застосування законів. Таку думку висловив референт Патріаршої
курії УГКЦ з питань душпастирства у пенітенціарній системі України отець
Костянтин Пентелей.
На його думку, пенітенціарна система в нашій державі – це як покарання
за злочин. Її продовжують застосовувати як репресивний апарат для
помсти, аби людина геть втратила свою гідність, а не очистилася,
змінилася на краще.
«Наша судова система виглядає так: якщо в Старому завіті було око за
око, зуб за зуб, то тепер йде щелепа за зуб, голова за око. Саме така
система покарання існує. Створюється враження, що в нас основний принцип
правосуддя – це помста. Ніхто не думає про те, щоб навернути цих людей
до правильного життя, аби дати їм можливість виправитися», – вважає
отець Костянтин.
Основною причиною цього, на його думку, є недосконалість судової системи
загалом і переповнені слідчі ізолятори зокрема. За даними референта
Патріаршої курії УГКЦ з питань душпастирства, зараз у СІЗО перебуває
понад 40 тисяч людей. Для порівняння, у 2004 році в СІЗО перебувало 32
тисячі людей.
За його словами, у нашій країні порушується найважливіший принцип –
запобіжний захід застосовується далеко не завжди, коли це необхідно.
«Таким чином утримання під вартою є основним способом давання свідчень
людини проти самої себе. Це неприпустимо», – наголошує о. Костянтин.
Він називає лише одну причину, чому людину несправедливо тримають під
вартою: «щоб вона підписала всі папери проти себе. Це сучасний метод
застосування тортур, бо поки йде судове слідство, яке тягнеться дуже
довго, як правило роками, людина настільки виснажується тим чеканням
судового вироку, що сама підписує папери, які їй скажуть, тобто
погоджується відсидіти ще, скажімо, півроку і зізнатися в злочині».
«Оскільки тюрми переповнені, виникає така ситуація – фізично тюремна
система не здатна відреагувати на потреби всіх затриманих. Бо після
потрапляння в СІЗО в усіх, навіть у здорових, через умови утримання
погіршується стан здоров’я. Це пов'язано насамперед із тіснотою і тим,
що замість двох годин прогулянки, затримані перебувають надворі по 40
хвилин або й взагалі їх не виводять гуляти. Тюремна система має свій
ліміт фінансування, тому, наприклад, психічнохворі, які мають отримувати
транквілізатори чи інші препарати для заспокоєння нервової системи, не
отримують їх. Те саме стосується й інфекційно хворих. Медикам часто
доводиться працювати зі жменею пігулок і фізрозчином. Усе! Більше нічого
в них нема. Але це не тому, що пенітенціарна служба така погана, навіть
якби була в нас європейська судова система, все одно на таку кількість
затриманих довелося б витрачати половину бюджету країни. Тому проблему
потрібно починати вирішувати саме з того, чому переповнені СІЗО», –
завершив о. Костянтин.
За матеріалами: Департамент інформації УГКЦ
Джерело: КРЕДО
