1Тм. 1,8–14: «Бо Він визнав мене вірним, поставивши на службу»
Апостол Павло добре усвідомлює, що свого часу він був гонителем
християн, однак отримав від Бога особливе завдання. Він дуже гарно каже
про це своє покликання: поставив мене на службу. Павло усвідомлював, що
йому доручено завдання в усьому світі, служіння іншим.
Не завжди легко нам розуміти, мати свідомість того, що там, де ми
є, при тих чи інших обов’язках чи справах – це є місце, де Бог мене
поставив. Ми завжди мріємо про зміну обставин, зміну людей навколо себе.
Нам не віриться, що це місце, на якому ми стоїмо, ці обов’язки, які ми
маємо – це саме те місце, де ми маємо служити Господеві та людям.
Великою річчю буде для мене, коли я усвідомлю, що обставини, де Бог мене
поставив, що я роблю, це те, в що мені Господь поручив. Бог мене поставив на це місце, щоб я служив Йому і служив людям, яких Він мені посилає.
***
Лк. 14,25-35: «Сіль – добра річ, але коли сіль звітріє, чим її приправити?»
Господь під цією сіллю розуміє нас – християн. Знаємо, що колись
сіль була дуже дорога, бо лише нею люди могли консервувати продукти. І
так само, щоб і світ не зіпсувався, щоб існував, а навіть щоб сам себе
не знищив, потрібна наявність солі – християн.
Солі для консервування потрібно небагато, але вона зберігає
продукти придатними для споживання, а ця сіль – християни, про яку
говорить Господь, зберігає світ.
Тому не маємо оглядатися, що нас небагато, що всі решта живуть
інакше, а маємо розуміти, що наше життя в Бозі зберігає, консервує цей
світ від розкладання.
Інша якість солі – додавати смаку. До страв треба зовсім небагато
солі, щоб змінити їхній смак. Так само й християни своїм існуванням
додають смаку цьому життю. І також не обов’язково, щоб цієї солі було
багато. Але треба, як каже Євангеліє, щоб ця сіль була доброї якості.
Тож у християн, як у солі, є два завдання: зберігати цей світ
від зіпсуття, консервувати його, як також додавати йому смаку, тобто
вказувати правдивий сенс життя.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар