Гл.2,11–16: «Коли ж Кифа прийшов в Антіохію, я виступив одверто йому в вічі, тому, що заслужив на докір»
Щось перед нами постає дуже дивне, а одночасно дуже миле та
приємне. Апостол Павло, який є новонавернений, докоряє апостолу Петрові,
будучи свідомим, що Ісус Христос сказав: ти Петро – Кифа, і на тобі
збудую Церкву. Чому так він робить? Тому що кожній людині властиво
помилятись, а Петро також був людиною. Він, прагнучи зберегти єврейські
традиції, не завжди відважно засвідчував свою християнську віру.
Павло ж боронив правду тоді, коли Петро не міг піти за правдою. І
тому, які б наші стосунки не були в житті, хто б не був перед нами,
ніколи не біймося свідчити правду. Не нападати на когось, не дорікати комусь, не критикувати когось, а свідчити правду.
***
Мр.5,24-34: «Дочко, тебе спасла віра твоя»
З Євангелія довідуємося, що тисячі людей ходили за Ісусом. Кожен
мав на це якісь свої причини: хтось почув, і йому було цікаво це
побачити, хтось захопився тим, що говорив Ісус Христос… Проте в
Євангелії читаємо, що не так багато зцілялося, не так багато отримало
поміч від Господа. Ісус творив чуда, зціляв людей лише через їхню віру.
Христос був, є і буде той самий.
Отже, так само стається в житті кожного з нас тепер, бо як
Христос діяв тоді, так діє і тепер і буде діяти в майбутньому. Він
допомагав і бажає допомогти кожному в будь-яких сферах життя, однак
маємо усвідомити, що для Бога немає нічого неможливого. Річ не в тім, чи Господь може чи не може або хоче чи не хоче, а лише в тому, наскільки я вірю. Віра – це та підстава, яка дає Богові діяти в житті кожного з нас.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар