2Кр.8,16–9,5: «Бо ми дбаємо за добро не тільки перед Богом, але й перед людьми»
Деколи здається, що ми, християни, немовби живемо у своєму світі.
Так, ми ходимо до храму, сповідаємось, причащаємось, належимо до тих чи
тих християнських товариств і спільнот, бо так стараємось дбати про
свої взаємини з Богом. І це важливе у нашому житті. Але часто ми, ті ж
самі християни, не зауважуємо багатьох людей навколо нас, які потребують
нашої допомоги чи просто уваги.
Часто бачимо, що людям легше пожертвувати свої гроші, аніж час.
Тож спробуймо ми, як християни, придивлятись до людей, яких поставив
навколо нас Господь, і дбати про них. Ось чим можемо послужити завжди – своїм заангажуванням у їхнє життя!
***
Мр.3,13-19: «Дав їм владу виганяти бісів»
Бачимо, що коли Господь кличе апостолів до місії, то не просто
вибирає їх, а дає їм силу, як каже Євангеліє, «владу виганяти бісів». І
видається, що апостоли по-людськи не були готові до цього. До того ж
тоді були люди, набагато освіченіші від них: фарисеї, садукеї, книжники,
– які зналися на Законі Божому. Але Христос вибирає саме апостолів. І
це справжня таємниця Божого покликання.
Отак у нашому житті треба усвідомлювати, що Господь не випадково
вибрав для нас батьків, батьківщину, дав жити в тих чи інших обставинах,
у тім чи іншім історичнім періоді. Водночас Він дає також силу і змогу
жити в цих обставинах праведно.
Яскравим прикладом є святі. Жодні обставини не були владні над
ними. Ми ж часто говоримо: так склалися обставини, це від мене не
залежить… Жодні обставини не можуть мати над нами влади. Адже Господь у будь-якій ситуації, якщо ми лише забажаємо цього, дає нам сили й можливість жити чесно, справедливо, побожно і свято.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар